У боротьбі з «рибною мафією» | Печать |
Новости - Криминал
09.02.2017 12:01

11

Намагання взяти під контроль природні ресурси на Херсонщині останнім часом — ніби завзяте перетягування мотузки між чиновниками, депутатами, громадськістю та тими, хто водночас з такою бурхливою діяльністю тільки вдає з себе борців з браконьєрством, а насправді лобіює інтереси тих, хто намагається задарма та безкарно отримати максимальний зиск від багатств краю. Безкінечні рейди, патрулювання, відпрацювання, запровадження мораторіїв тощо впливають здебільшого на тих, хто веде легальну діяльність, а «чорні» лісоруби, видобувачі піску та браконьєри як почувалися кумом королю та сватом міністру при будь-якій владі, так і почуваються. При цьому, продовжуючи чинити беззаконня під впливовим кришуванням.

Почасти відрізнити, хто по який бік барикад, — доволі складно. Тож намагання громадських активістів вкотре втрутитися в ситуацію, де вочевидь рука руку миє, аби зупинити незаконний видобуток біоресурсів, знов, м’яко кажучи, не знайшло належного розуміння. Цього разу в штики зустріли операцію з затримання браконьєрів 27 січня на лимані в с. Рибальчому Голопристанського району місцеві мешканці, котрі працюють у риболовецькому колгоспі «Перемога».

І коли активісти громадського оперативного штабу при Херсонській обласній раді з охорони біоресурсів Анатолій Джурмій, Олександр Д’яков та Валерій Гурківський вирішили на прес-конференції оприлюднити виявлені у рейді спільно з правоохоронцями та учасниками АТО факти порушення законодавства, рибальчанські рибалки разом зі своїм керівництвом не проминули відвідати захід, розрахований для ЗМІ. Долучилися до участі в ньому й представники «Херсондержрибоохорони», яких громадські активісти підозрюють у нібито сприянні порушникам. У прес-конференції також взяли участь депутати облради та представники громадських організацій, чия діяльність напряму чи опосередковано пов’язана з боротьбою за збереження природних ресурсів.

Зі слів Валерія Гурківського, оперативний штаб, створений рік тому для контролю за незаконним використанням природних багатств області, виявив чимало фактів, про які було повідомлено у відповідні інстанції та правоохоронні органи. Однак дієвих результатів та адекватного реагування на них так досі й не дочекалися. Стосовно проведення операції у Рибальчому та законності виявлених та задокументованих фактів під час її проведення висновок має дати Головне слідче управління, підкреслив Гурківський. З його слів, обсяги виявленого незаконного вилову риби поблизу цього села перевищують 3,5 тонни риби. Як зазначив Анатолій Джурмій, рибалки при промисловому вилові допустили грубі порушення норм діючого законодавства. Є претензії до ведення журналу обліку вилову біоресурсів, відсутні договори, вилов риби та її транспортування проводилися на незареєстрованому транспорті, зокрема, мотоциклах без номерних знаків. Дивно відреагував на ситуацію і рибінспектор Олександр Яковлєв, котрий був присутній під час проведення операції, вважають члени оперативного штабу. За словами Валерія Гурківського, якщо люди мають намір щось украсти, то, зазвичай, ставлять когось «на стрьомі». Так от, дуже схоже було на те, що рибалки для цього якраз обрали… рибінспектора. Запитується, кого боялися і чому, якщо стверджують, що діяли виключно в рамках правил промислового лову?

— Я 45 років працюю головою рибколгоспу, різні перевірки пережив, однак такого ще не бачив, щоб налетіли озброєні люди в масках, клали рибалок та ланкових на кригу, — втрутився в розмову голова риболовецького господарства Микола Бритвін.

Він детально намагався роз’яснити присутнім правила рибальства в басейні Чорного моря щодо використання бірок від знарядь лову, порядку заповнення журналів, оформлення договорів, зважування улову тощо. Мовляв, за стільки років роботи я все це й без вас достеменно знаю. Щоправда, коли у нього запитали — державне чи приватне підприємство він представляє, схви­льований та обурений на пред’явлені звинувачення Микола Васильович спершу сказав, що державне, а потім — прямо протилежне.

— Риба, яку ми ловимо, — це власність рибколгоспу, — зрештою категорично відрізав Микола Бритвін. — Отже, ми можемо її продавати кому за­вгодно, з договорами чи без них. Після продажу ми вже не несемо ніякої відповідальності за те, на чому покупець її вивозить і в якому санітарному стані перебуває той транспорт.

Як контраргумент на звинувачення, що рибалки виловлюють неводами дрібну «недозрілу» рибу і що Дніпру потрібно дати можливість регенеруватися, Бритвін видав, що щороку коштом господарства випускає в пониззя Дніпра 20—50 тисяч малька молоді риб, у т. ч. товстолобика, білого амура. Хоча за це йому держава нічого не компенсує, наголосив.

У підсумку рибалки мало не хором висловили претензії до діючої влади: мовляв, люди обідніли вкрай, доведені до відчаю, тому звинувачувати тих, хто вийшов на річку, щоб прогодувати сім’ю, — верх цинізму. З їхніх слів, саме через безгрошів’я в селах знищують і насадження, лісосмуги, щоб не замерзнути посеред холодів. Щоправда, такий спосіб боротися зі злиднями не отримав схвалення серед решти присутніх.

— Ми теж проти браконьєрів, — повернув увагу до теми прес-конференції представник філіалу іншого риболовецького підприємства, що займається промислом у Рибальчому. — Один з неводів під час перевірки був наш. У селі катастрофа — риби немає. І не тільки через браконьєрів, а й через недотримання елементарних природоохоронних норм та правил під час нересту. До того ж, вода в пониззі Дніпра солонішає. Риба має відновлюватися сама, і для цього потрібні умови. А зариблення — то лише крапля в морі. Через 2 місяці нерест, тож давайте об’єднувати зусилля.

Микола Бритвін вимагає від громадських активістів публічного вибачення за влаштований біля води переполох і за необгрунтовані, з його точки зору, звинувачення на адресу рибалок. При цьому заявляє, що вже відправив відповідні листи у вищі інстанції, аби ті дали правову оцінку діям правоохоронців під час відпрацювання.

Олена НЕЧИПУРЕНКО.