Состав редакции

/images/redaktors/gupinaav.jpeg

Жупина Анатолий Владимирович

Главный редактор.

e-mail:   newday@ukr.net

Тел.: (0552) 45-43-60, 33-44-00, 45-43-59.

images/redaktors/gupinalm.jpeg

Жупина Людмила Михайловна

Первый заместитель

главного редактора.

Тел. (0552) 45-49-24.

 

/images/redaktors/yaitskiyam.jpg

Яицкий Анатолий Николаевич

Заместитель главного

редактора.

Тел. (0552) 45-46-21.

Весь состав редакции...
ПРЕСС-КЛУБ "НОВЫЙ ДЕНЬ"                                                 ГОСТИ ПРЕСС-КЛУБА

Если вопросы, которые вас волнуют, стоят того, чтобы сформировать общественное мнение или получить широкий резонанс, обращайтесь в независимый  пресс-клуб «Новый день», который объединяет несколько десятков средств массовой информации не только Херсонщины, а и представителей общенациональных СМИ в нашем регионе…

Смог над «Кримським титаном»
Новости - Общество
11.12.2015 08:46

10

Протягом багатьох років жителі прилеглих до Криму районів Херсонщини скаржаться на викиди у повітря і розміщення небезпечних відходів на їх території розташованим поруч із ними потужним хімічним підприємством. Проте через окупацію півострова і байдужість української влади люди залишилися сам на сам із цією проблемою.

 

«Такої кількості хворих дітей, як нині, у нас раніше ніколи не було. Половина учнів звільнена від фізкультури, хоча у 1980-х таких були одиниці. Тепер багато дітей зі шлунковими розладами, є хворі на епілепсію. А серед самого населення села чимало хто страждає на онкозахворювання», — розповідає директор Першокостянтинівської загальноосвітньої школи Віталій Бурда.

За його словами, ще коли в 1960-х роках неподалік від села, по­близу Армянська, почали зводити «Кримський титан», будівельники попереджали місцевих: «Одразу ви шкоди від роботи заводу не відчуєте, але вона обов’язково проявиться через 20—30 років». «У 1980-х ми з делегацією з сусіднього села Червоний Чабан навіть їздили до Кримської екологічної прокуратури, щоб поскаржитися на викиди з під­приємства. Але там з нас просто посміялися», — згадує Віталій Сергійович.

«У нас у всіх один діагноз — онкологія»

У розташованій на самісінькому кордоні з півостровом Першокостянтинівці Чаплинського району «Крим­ський титан» можна розгледіти практично з будь-якої точки. Багато років поспіль життя в цьому селі було тісно пов’язане з хімічним гігантом, який є найкрупнішим виробником диоксиду титану в Східній Європі: на ньому працювали місцеві жителі, а саме під­приємство сплачувало чималі гроші до бюджету їхньої громади. Стабільний дохід селу приносило розміщення відходів виробництва у кислотонакопичувачі й фосфогіпсосховищі, розташованих на його території.

Зі скаргами на здоров’я і проблемами з забрудненням навколишнього середовища селяни зверталися до вищих органів влади багато разів. Останнім наробило галасу звернення учня Першокостянтинів­ської школи, яке той направив до Адміністрації Президента незадовго до втечі Януковича. На фоні подальшого збройного захоплення Криму і анексії півострова «братньою» Росією потім усім уже було не до «Кримського титану» з його викидами і відходами.

Однією з останніх спроб привернути увагу до цієї проблеми стало проведення круглого столу у січні 2014 року у Першокостянтинівці. Тему його так і окреслили: «Вплив діяльності ПрАТ «Кримський титан» на навколишнє природне середовище, життя і здоров’я людей». Тривожну довідку на засідання регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при Херсонській ОДА у липні минулого року підготувала й Чаплинська РДА.

«Жителі Присиваської зони Чаплинського району постійно потерпають від викидів, особливо село Першокостянтинівка. Інколи смог сягає районного центру. Наслідки задушливого хімічного туману — це першіння в горлі, утруднене дихання та загальна слабкість. Після осідання смогу на присадибних ділянках гине городина», — зазначив у довідці тодішній голова Чаплинської РДА Сергій Лепський.

У ній також вказано, що адміністрації підприємства постійно висувалися вимоги щодо дотримання чинного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища. «За численними зверненнями Чаплинської РДА у березні 2011 року Державною екологічною інспекцією в Херсонській області спільно з республіканським комітетом з охорони навколишнього природного середовища АР Крим було здійснено перевірку ПрАТ «Крим­ський титан», за результатами якої підприємством не було виконано цілу низку приписів. За це Державна екологічна інспекція притягнула його керівництво до адміністративної відповідальності у вигляді штрафів», — зазначається у довідці.

10.1

Остання перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства «Кримським титаном», як стверджує начальник управління екологічного моніторингу, аудиту та атмосферного повітря Міністерства екології та природних ресурсів України Сергій Салата, проводилася ще на початку 2013-го. Однак за отриманням детальнішої інформації він направив до Чаплинської і Каланчацької райдержадміністрацій, які свого часу уклали договори оренди земельних ділянок з підприємством. Не побажали надати інформацію і в ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс» (саме під такою назвою «Кримський титан» перереєструвався в Україні після анексії Криму). «Наша компанія не займає домінуюче становище на ринку, не є природною монополією та не наділена спеціальними чи виключними правами, не володіє інформацією про стан довкілля, про аварії, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров’ю та безпеці громадян», — зазначив голова правління ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс» Вадим Тимощук.

Оскільки це підприємство всі останні роки сплачувало до державного, обласного і місцевих бюджетів екологічний податок, за коментарями ми звернулися до Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області. «(В минулі роки) ПрАТ «Кримський титан» («Юкрейніан Кемікал Продактс») надавало податкову звітність з еколо­гічного податку до Чаплинського відділення Скадовської ОДПІ та сплачувало податок за місцем розміщення спеціально відведених місць для розміщення відходів на територіях Григорів­ської і Першокостянтинівської сільрад. Проте у 2015 році підприємством подано заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. Тож податкова звітність по екологічному податку у п. р. підприємством не надається», — повідомив заступник начальника обласного управління ДФС Роман Кальницький.

Неохоче коментують ситуацію і в Чаплин­ському районі. Непросто було «розговорити» навіть голову Першокостянтинівської сільради Тетяну Михайловську. Нинішній прикордонний статус цих територій, постійне напруження через близькість російських військ в окупованому Криму, транспортна і енергетична блокада пів­острова з боку громадських активістів — ось деякі з причин підозрілого ставлення місцевої влади до журналістів.

Перше, про що в розмові зі мною наголошує Тетяна Михайловська — значне зростання за­хворюваності та смертності від онкологічних хвороб у Першокостянтинівці. До речі, на вже згадуваному минулорічному круглому столі у цьому селі на те саме скаржилися й її сусіди — голови Григорівської і Павлівської сільрад.

— У нас у всіх один діагноз: онкологія. Якщо приїхати на наше кладовище і подивитися, від чого померли люди, в більшості випадків це буде саме рак, — стверджує Тетяна Володимирівна.

Пов’язане це, за її словами, і з викидами у повітря «Кримським титаном», і з утилізацією відходів хімічного виробництва на території сільради. «Кислотонакопичувач — це ще страшніша річ, ніж сам завод, — продовжує голова сільради. — Ми ж обурені тим, що договір оренди землі для розміщення відходів був укладений у 2007 році Чаплинською РДА без узгодження з нами терміном на 49 років. Так, відтоді вони нам постійно сплачують орендну плату, але ж не можна такий тривалий час на прилеглій до села території розміщувати такі відходи! Тому ми добиваємося, щоб місцевим жителям сплачували хоча б грошову компенсацію, подібну до тієї, що мають постраждалі від аварії на Чорнобильській АЕС».

Місцеві, яких ми зустріли на вулицях села, розповіли, що після викидів підприємства у них нерідко псувалася білизна, яка сушилася на вулиці. Згадували також голову місцевого господарства, який побудував собі дачу поблизу кислотонакопичувачів і згодом помер від раку у 53-річному віці.

— «Кримський титан» і раніше особливо нам не надавав достовірну інформацію щодо впливу своєї діяльності на навколишнє середовище і наше здоров’я. А тепер, мабуть, тим більше не буде, адже він розташований на окупованій території, — додає директор школи Віталій Бурда.

10.2

«Ніяких контактів

з «Титаном» у нас немає»

Аби нині наблизитися до розташованого на самісінькому кордоні з Кримом фосфогіпсосховища, треба отримати дозвіл Державної прикордонної служби України. Але все одно дістатися туди непросто: подолати невелику відстань від села цілковитим бездоріжжям можна хіба що на БТРі. По обидві сторони від наїждженої колії заміновані поля, а поряд із кислотонакопичувачем і фосфогіпсосховищем розташований півострів Ад, який протягом 2014 року був окупований російськими військами. Тож ні про яке потрапляння туди українських екологів не можна було навіть мріяти.

— Наші жителі теж дуже страждають на онкозахворювання, — говорить землевпорядник Червоночабанської сільради Каланчацького району Тетяна Курбанова. — Кілька років тому ми навіть проводили сходку з цього питання. Звісно, ми всі пов’язуємо це з роботою «Кримського титану», адже проконтролювати рівень його викидів і раніше було неможливо. А тепер — і поготів. Але оскільки серед наших людей багато хто працював на цьому підприємстві, ми знаємо, як там завжди хитрували під час перевірок. Приміром, встановлювали якісь дорогі фільтри, демонстрували їх екологічній інспекції, і та спокійно собі звідти їхала. А вночі вони ті фільтри знімали і викиди далі йшли у повітря. Часом через це неможливо було дихати, навіть листя на деревах усе скручу­валося.

Нині «Кримський титан» орендує у Червоному Чабані 365,7 га землі. За словами секретаря сільради Лілії Сімейко, плату за це підприємство сплачує і пообіцяло надалі сплачувати, принаймні у наступному році.

— Хоча у вересні вони нам дзвонили і попереджали, що через проблеми з постачанням сировини орендну плату платити більше не будуть. Це стало б серйозним ударом по нашій громаді, адже з усього річного бюджету у 1,65 млн. грн. 500 тисяч сплачував саме «Титан». Потім там наче передумали, — коментує голова сільради Андрій Сучок. — Насправді ж повно­цінних відносин і контактів із керівництвом цього підприємства у нас зараз немає. Раніше ми з ними зустрічалися і спілкувалися. Але то в минулому. Питання ж щодо викидів ми постійно порушували і порушуємо на районному рівні. Адже, хай завод нині працює не на повну потужність, але дим звідти як йшов, так і продовжує йти! І ніколи там не дотримувалися жодних санітарно-екологічних норм. І фільтри там працювали хіба що під час якоїсь перевірки. А тепер на те, що там відбувається, взагалі ніхто не звертає уваги. І це, ясна річ, впливає на здоров’я людей і худоби, багато якої страждає на лейкоз.

Проте головний лікар Червоночабанської лікарської амбулаторії Леонід Мосін стверджує, що вплив хімічного гіганта на онкозахворюваність в селі явно перебільшують. «Так, викиди з «Титану» впливають на органи дихання, на городину, однак явного зв’язку зі сплеском онкологічних захворювань немає. Приміром, у нас нині на обліку перебувають 3 хворих на рак. Проб­леми були, коли поряд із «Кримським титаном» працював лакофарбовий завод, працівники якого дійсно страждали на рак сечового міхура. Але завод давно вже закрили. Єдине, з чим я абсолютно згодний, це з тим, що потрібно здійснювати заміри повітря для вивчення впливу викидів з «Титану», аби поставити крапку у цьому питанні. Тим більше, викиди з підприємства в основному тривають з вечора до самого ранку», — додав він.

— Перевірити, що саме викидає у повітря це підприємство, нині нереально, адже воно працює в окупованому Криму. І це справді є одна з головних проблем, — констатує голова Каланчацької РДА Ганна Загорулько. — Ніхто, за великим рахунком, не контролює, які на «Титані» є ступені захисту, як очищуються викиди чи відходи виробництва, які хімікати там використовуються? Натомість, за статистикою, саме у Червоному Чабані і Мирному у нас багато людей страждає на серцево-судинні й онкологічні за­хворювання. Звичайно, робота хімічного підприємства впливає на це. Але щоб довести такий зв’язок, необхідно здійснювати спеціальні дослідження, чого досі ніхто не робив. Ніколи інформація про рівень викидів на «Кримському титані» або стан їх технічних водоймищ не була у відкритому доступі й раніше, до окупації пів­острова. А за весь цей рік, що я працюю головою РДА, до мене ніхто не звертався з керівництва підприємства з пропозицією зустрітися і обговорити актуальні питання.

Інформація по «Кримському титану», яка готувалася ще колишнім керівництвом Чаплин­ської РДА, теж залишає багато запитань. «Інколи викиди з підприємства досягають нашого райцентру. Востаннє такий випадок стався влітку 2012 року, коли південна околиця Чаплинки була окутана ядучим смогом зі специфічним запахом. Є питання і щодо економічних взаємовідносин з «Титаном». Свої небезпечні відходи завод розміщує на території Першокостянти­нівської та Григорівської сільрад загальною площею 1144,5 га. Незадовго до окупації Криму підприємство за рішенням Севастопольського адміністративного апеляційного суду вибороло собі право сплачувати екологічний податок з урахуванням зниженого корегуючого коефі­цієнта. В результаті розмір екологічного податку, який надходив до місцевих, обласного і державного бюджетів, впав у кілька разів. А через події у Криму існує висока вірогідність того, що і орендна плата, і екологічний податок до наших бюджетів узагалі не надійдуть», — наголошував у своїй минулорічній довідці Сергій Лепський.

У відповіді на своє звернення до Президента України, яку школяр з Першокостянтинівки отримав від Чаплинської РДА, було зазначено, що частина проб атмосферного повітря, узятих у 2012 і 2013 рр., у деяких випадках перевищувала гранично допустимі концентрації азоту диоксиду. А присутні на вже згадуваному круглому столі, що торік відбувся у цьому ж селі, нагадали, що дослідження, проведені кримською асоціацією «Екологія і світ» ще у 2000—2001 рр. на території розташованих на самісінькому кордоні з Херсонщиною кримських сіл Перекоп і Філа­тівка, показали забруднення грунту свинцем, міддю, цинком, хромом, миш’яком, сурмою, кадмієм. З 963 досліджень повітря в межах Чаплинського району у 2003—2005 рр. теж був виявлений 21 випадок перевищення ГДК забруднюючими речовинами.

Аби довести або спростувати шкідливість викидів «Кримського титану» і їх впливу на здоров’я жителів сіл Присиваської зони Херсонщини, керівництво Чаплинського і Каланчацького районів багато років поспіль порушувало питання про запровадження системи постійного моніторингу. Це можна було б зробити шляхом проектування, будівництва і сертифікації автономних модулів для постійного спостереження за показниками забруднення повітря. Однак далі розмов справа так і не зрушила з місця.

Натомість наприкінці квітня п. р. уже кримські медіа розповсюдили інформацію про те, що тамтешня «прокуратура» виявила, що «Крим­ський титан» працює без наявності дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Втім, тамтешня влада навряд чи буде опікуватися екологічним впливом підприємства на Херсонську область. У цьому контексті ще більш дивною видається бездіяльність україн­ської влади в цьому питанні.

Але ще більше питань виникає до власників «Кримського титану», серед яких є й одіозний український олігарх Дмитро Фірташ. Рік тому агентство Reuters надрукувало розслідування, в якому викрило схеми продажу газу росій­ським «Газпромом» за заниженими цінами компаніям Фірташа. Навесні в США олігарху висунули обвинувачення у передачі хабара індійським чиновникам для отримання ліцензії на розробку родовищ титану в Індії, про що було повідомлено в прес-релізі департаменту юстиції США від 2 квітня. А в червні п. р. в Україні, як повідомляв на своїй сторінці у Фейсбуці міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков, були арештовані 46 об’єктів нерухомості, які належать групі компаній Ostchem, що входить у Group DF Дмитра Фірташа. За інформацією Авакова, Національна поліція України нині розслідує два кримінальні провадження, напряму пов’язані з Фірташем. «Зокрема, відносно Ostchem за ст. 191 ч. 5 КПК України через нанесення збитків державі розміром 5,742 млрд. гривень», — повідомив Аваков 2 грудня.

Проте навіть якщо крапку в цих розслідуваннях буде поставлено і Фірташ таки постане перед судом, «Кримський титан», скоріш за все, спокійно працюватиме на окупованій території. А жителі прикордонних херсонських сіл, ховаючи своїх рідних, нерідко пов’язуватимуть їхню смерть з впливом розташованого поряд хімічного підприємства. Як і раніше, вони не знаходитимуть відповіді на свої запитання. І подібно до директора Першокостянтинівської школи Віталія Бурди, постійно вдивлятимуться в дим над «Кримським титаном». «Так, через блокаду пів­острова останнім часом диміти вони стали значно менше, — підсумовує він. — Але хтозна, що буде далі?».

Олег БАТУРІН. 

Матеріал підготовлено за сприяння проекту підтримки журналістських розслідувань в Східній Європі SCOOP.