У обласному художньому музеї імені О. Шовкуненка відкрилася друга персональна виставка відомого скульптора і графіка, члена Національної спілки художників України Юріка Степаняна. У новій музейній експозиції — близько ста робіт визнаного майстра, доцента кафедри дизайну Херсонського національного технічного університету.

…Якось Юрік Степанян про власну творчість висловився гранично коротко і точно: «Думками я сягаю в минулі світи. У захваті від пластики Індії, Єгипту, Мексики… Намагаюся знайти сполучну ланку між античністю і сьогоденням. «Викрадення Європи», «Місячна соната», «Затемнення», «Тяжіння»…  Кожна робота — це пошук моменту істини, трепетного руху часу. І як тільки ці домінанти будуть знайдені, робота набуває самостійного життя».

Скульптура найближча до древності. Особливо ж скульптура тисячолітньої Вірменії. У древнього народу це мистецтво в крові: у Єревані і на окраїнах Гюмрі археологи знайшли чоловічі й жіночі бюсти, створені, ймовірно, ще у ІІІ столітті до нашої ери!

От і у «Скіфській пекторалі», встановленій у Херсоні перед головним входом на Центральний ринок, відчувається мистецький (пластичний) вплив найближчої до Юріка Степаняна землі — отчої.

Навіть бронзовий пам’ятник градобудівнику Херсона Григорію Потьмкіну, виконаний за проектом І. Мартоса і відновлений у 2003-му скульптором, — теж аж ніяк не точна копія. Потьомкін Степаняна — не витончено самовдоволений імперський чиновник, відряджений на спорудження південної Пальміри, а будівничий з владним рішучим (витесаним із гарячого граніту!) поглядом. І це ще одне під­твердження творчого стилю скульп­тора — пошук «моменту істини».

Скульптури Юріка Степаняна привносять гармонію у зовнішнє і внутрішнє довкілля не лише Херсона та області, а й древнього Чернігова, козацького Батурина, Шевченкового Канева, сонцесяйного Криму… Твори Юріка Степаняна наповнюють музейну тишу і клекотом гірських орлів, і шумом водоспадів, і млосним постогнуванням закоханої жінки… Це свідчить не лише про творчу свободу митця, а й тематичну розпростореність — від міфічної античності до поезії і прози наших днів.

— Художня мова Юріка Степаняна відзначається розкутістю та емоційністю, — зауважує художник та скульптор Іван Булавицький з Миколаєва. — Скульптор уміло використовує виразні можливості фактури матеріалу та гру світла. Все це увиразнює творчий задум митця. У нього, як у кожної східної людини, надзвичайно чутлива душа, і її видно у кожній роботі.

Один із численних поціновувачів творчості скульптора говорить, що перед творами Юріка Степаняна «забуває про буденність, злітаючи разом із «Птицями» (одна із новітніх робіт. — В. П.) ввись, разом зі сфінксами проймається далечінню, разом із монахом вдивляється у власну душу».

Про свою другу персональну виставку сам Юрік Степанян ви­словився стисло:

— Це ще один звіт про пройдений шлях. І ти маєш ще одну щасливу нагоду наче збоку поглянути на те, що народжується у майстерні.

Значний особистий внесок талановитого вірменина у духовний розвиток української держави посвідчують і подяка Президента України, і виставка у художньому музеї імені О. Шовкуненка.

Василь ПІДДУБНЯК.