На запрошення професора Херсонської академії неперервної освіти Ярослава Голобородька 20 жовтня до Херсона завітав відомий науковець та громадський діяч — академік Національної академії наук України, лауреат національної премії ім. Тараса Шевченка, директор Інституту літератури ім. Тараса Шевченка НАН України Микола Жулинський.

Спілкуючись понад дві години з місцевими письменниками, журналістами, студентами та науковцями у літературно-мистецькій вітальні краєзнавчого музею, Микола Григорович зізнався, що за життя йому довелося обіймати різні посади: працювати і радником президента, і двічі віце-прем’єр-міністром країни, і залишити свій слід у науці. Втім, скрізь, де б він не був, закликав колег та друзів: не можна вважати, що державотворчі процеси в нашій країні — турбота інших українців, а не наша.

— Коли Україна стала незалежною, виявилося, що частина співвітчизників просто не готова була далі відстоювати свої права, — вважає відомий академік. — А даремно. Якщо ми прагнемо цивілізовано жити, за свою країну, національну ідею боротися потрібно постійно. Вірю, що в нашої нації світле майбутнє.

На прохання херсонських письменників відомий літературознавець спрогнозував, хто з україн­ських літераторів міг би удостоїтися почесного звання лауреата Нобелівської премії з літератури.

— Яким би ти геніальним не був, а так просто Нобелівську премію не отримують. З творами наших авторів повинна ознайомитися вся світова спільнота, — сказав літературознавець. — Я писав доповідну записку президенту з роз’ясненням того, що країна повинна виділити чималі кошти на переклади основними європейськими мовами творів наших найвидатніших письменників — Ліни Костенко та Івана Драча. Ці переклади повинні здійснити європейські лінгвісти, а книги мусять вийти у найпрестиж­ніших видавництвах світу. Тоді Україна могла б на щось сподіватися.

Крім зустрічі з творчою інтелігенцією, Микола Жулинський завітав до слухачів академії неперервної освіти та читачів міської бібліотеки імені Лесі Українки.

Вадим ЛУБЧАК.

Фото автора.