Є на Херсонщині чудове місце, де достатньо побувати одного разу, аби закохатися назавжди. Зветься це місце «Зелені хутори Таврії». На мапі сільського зеленого туризму цей історично-розважальний комплекс з’явився лише півтора року тому, а вже встиг заволодіти десятками тисяч сердець у всьому світі, стати однією з головних візиток нашої області, головною брамою Голопристанської землі. "Є на Херсонщині чудове місце, де достатньо побувати одного разу, аби закохатися назавжди. Зветься це місце «Зелені хутори Таврії». На мапі сільського зеленого туризму цей історично-розважальний комплекс з’явився лише півтора року тому, а вже встиг заволодіти десятками тисяч сердець у всьому світі, стати однією з головних візиток нашої області, головною брамою Голопристанської землі."

«Зелені хутори Таврії» — це, насамперед, унікальна мандрівка в часі. За якісь 800 метрів звідси трасою мчать автівки, вирує третє тисячоліття. А тут, як і кілька століть тому, буяє неторкана природа. Господиня сидить за старовинним ткацьким верстатом. На гончарному колі майстер виготовляє глиняні горщики, мисочки і глеки. З ковальського хутора лунає милозвучний стукіт: це коваль кує маленькі символи щастя, залізні підкови. І вам обов’язково викує. Ви тільки завітайте… "«Зелені хутори Таврії» — це, насамперед, унікальна мандрівка в часі. За якісь 800 метрів звідси трасою мчать автівки, вирує третє тисячоліття. А тут, як і кілька століть тому, буяє неторкана природа. Господиня сидить за старовинним ткацьким верстатом. На гончарному колі майстер виготовляє глиняні горщики, мисочки і глеки. З ковальського хутора лунає милозвучний стукіт: це коваль кує маленькі символи щастя, залізні підкови. І вам обов’язково викує. Ви тільки завітайте…"

Щойно ступивши на «Зелені хутори Таврії», забудьте про все, що залишилося за спиною. Краще прийміть хліб-сіль на вишитому рушникові з рук найвродли­віших українських дівчат. Хлібом-сіллю тут зустрічають кожного гостя, адже «Зелені хутори Таврії» — справжнє уособлення української гостинності. А ще — це казка, яка на ваших очах стає реальністю. Думаєте, у який спосіб помандруєте в минуле? Сидячи на українській печі. Здається, ось-ось треба брати рогача і витягати з неї горщики з гарячим обідом. Та спочатку пічка довезе гостей туди, де їх вже з нетерпінням чекають. Це, власне, хутори. Їх п’ять, і всі різні: історичний, декоративно-ужитковий, ковальський, рибальський та хутір іпотерапії. Насправді перераховувати назви — справа невдячна. Це треба побачити. На 90 гектарах таврійської зеленої краси зосереджуються відомі кардашинські торф’яники, безліч ставків, лісові масиви, луки. Не дивуйтеся, якщо поруч зашелестить щось у траві. Ймовірніше за все, це ящірка чи вуж. Звір і птах живуть не за парканом зоопарку, а в цілковитій гармонії з природою. І серед усього цього знайшлося місце і для людини.

Перша зупинка, а з нею і перші неймовірні враження. Просто неба розташувалися старовинні засоби військової оборони: величезна рогатка, яка стріляє камінням (колись так обороняли вежі і замки), безліч ножів і списів (кожен гість може спробувати поцілити у мішень), лук і багато-багато інших, пройнятих сивою історією речей. Тут і засоби для покарання, які використовували наші пращури козаки. Дуже цікаво. І ви ще сюди повернетеся. А поки що гляньте, як милується білосніжна мазанка на луці, в обіймах квітів і трав. Через перелаз — і ми вже вдома. Виявляється, всередині розташувався музей україн­ського побуту. Його продовження — на вулиці, просто неба. Тут, у холодочку, під солом’яними навісами, працюють ткаля, гончар, цирульник… Кожен з них буде радий навчити гостя своєму ремеслу. І ви навіть не сумнівайтеся, що захочете зіткати ряднинку, стати за гончарне коло, а може, й …зробити найпопулярнішу зачіску минулих століть, відому під назвою «горщик»?!

Та хуторів аж п’ять, і наступний вам подарує не менше вражень. Адже це хутір іпотерапії. Небаченої краси коней можна погладити, покататися верхи і навіть завітати на білогривому на майстер-клас з лозоплетіння. Тільки не затримуйтеся надовго. Адже це тільки початок екскурсії. Далі на вас чекає декоративно-ужитковий хутір, дегустація фіточаїв, ковальський хутір, рибальський, дегустація меду, незабутнє спілкування з домашньою худобою: кролями, козами, вівцями, родиною кабанчиків, свійською птицею, відпочинок на сіновалі і справжній екстрим по-таврійськи — подорож кардашинськими болотами. Ця розвага і назву має відповідну — торфоленд.

Після такого насиченого відпочинку якщо й відчувається втома, то тільки найсолодша. За мить від неї не залишиться нічого. Адже хуторські господині вже приготували для вас найсмачніший у світі український обід, головна страва якого — борщ з пампушками.

Що можна сказати після такої мандрівки в минуле, після відпочинку на лоні природи, після екскурсії на «Зелені хутори Таврії»? А давайте запитаємо у відпочиваючих!

— Враження у нас неймовірні, — говорить вчителька Ірина Каращук, яка привезла на «Зелені хутори Таврії» свій 4-Б клас столичної гімназії № 30. — Тут усе зроблено з душею. Відчувається, що тут люблять кожного гостя. Ну а щодо розваг — вони знайдуться на будь-якої смак. Не занудьгує ані дитина, ані дорослий. І ми з великим задоволенням приїдемо сюди ще.

— «Зелені хутори Таврії» ваблять нас своєю натуральністю, тим, що тут усе справжнє. Людям з великих міст цього дуже не вистачає. Тут душа відпочиває. Тут естетичні почуття просто розквітають, — ділиться переживаннями гостя з Москви Наталя Латишева. — Минулого року ми були вперше. І моя 3-річна онучка усю зиму згадувала, як ми їздили на пічці, як застрягли в болоті, як вона сіла на коня… І весь час, з величезними очищами, запитувала: «А ми ще поїдемо?» — «Поїдемо». І ось ми тут знову. Бачимо, що за рік з’явилося ще більше краси і цікавих видів відпочинку.

Керівник проекту «Зелені хутори Таврії», голова Голопристанського районного осередку Спілки сприяння сільського зеленого туризму Олександр Долинко, з яким нам також вдалося поспілкуватися, запевнив, що з кожним днем, з кожним роком історично-розважальний комплекс дивуватиме своїх гостей новими сюрпризами.

— Протягом зими ми плануємо обжити ще чотири хутори, але які саме, не скажу. Нехай це і справді буде сюрпризом для людей, — за­уважує Олександр Володимирович. — Тож ласкаво просимо усіх жителів і гостей Херсонщини та України до нас, на «Зелені хутори Таврії». Обіцяємо, цей день ви запам’ятаєте на все життя.

Тетяна ПІДГОРОДЕЦЬКА.