Одне з найдавніших слов’ян­ських свят — Івана Купала — і започаткований на його честь Всеукраїнський благодійний фестиваль народної творчості «Купальські зорі» минулими вихідними вже вдев’яте перетворили місто Голу Пристань на столицю українського фольклору. «Купальським зорям» вдалося досягти неймовірного: упродовж багатьох років залишатися, як кажуть сучасною мовою, у тренді і з кожним днем набувати ще більшої популярності. І учасником, і гостем «Купальських зорь» бути модно, престижно і, насамперед, у задоволення. Бажаєте доказів? А ви просто полічіть, скільки людей з нашої країни, близького і далекого зарубіжжя цими днями зібралося на голопристанській набережній. Десятки тисяч. Ще стільки ж тих, хто не зміг завітати на фестиваль, протягом усього тижня припадатимуть до телевізорів і зачитуватимуть пресу, аби хоча б подумки опинитися купальської ночі у Голій Пристані. Газета «Новий день» також дарує своїм читачам унікальну можливість повернутися на кілька днів у минуле і стати часточкою гран­діозного народного свята під назвою «Купальські зорі».

За народною легендою, той, хто купальської ночі відшукає в лісі цвіт папороті, неодмінно знайде своє щастя. Та, мабуть, щоб відчути себе щасливим, треба всього-на-всього завітати на «Купальські зорі». Гарний настрій, позитивна енергетика, незабутні знайомства, нові друзі з усіх куточків світу, дотик до найдавнішої історії свого народу, можливість почути золоті голоси Батьківщини і потиснути справді золоту руку народного майстра — ну хіба то не щастя? І все це стає можливим у нашій Голій Пристані, на Всеукраїнському благодійному фестивалі народної творчості «Купальські зорі»."

На порозі ювілею

Цьогорічне свято розпочалося рівно опівдні 2 липня і тривало майже до світанку наступного дня. Гості прибули не лише з усієї Херсонщини, міст України, а й з Росії, Польщі, Німеччини і навіть США. Почесне право відкрити ІХ Всеукраїнський фестиваль «Купальські зорі» традиційно надали голопристанському міському голові Анатолію Негрі. Аякже: саме цю людину з усією щирістю і любов’ю громада називає… батьком усіх брендів Голої Пристані, у тому числі «Купальських зорь».

— Дорогі голопристанці, шановні гості! — звернувся до загалу Анатолій Петрович. — Уже вдев’яте на цій чудовій голопристанській землі ми з вами з гордістю і щастям говоримо про те, що наш фестиваль живе! Коли обертаєшся назад, не віриться, що промайнуло 9 років. Але скільки за ці 9 років у Голій Пристані побувало гостей із ближнього і далекого зарубіжжя. Ми зробили усе можливе і неможливе, щоб люди повірили у це свято і в наше невеличке південне місто. Пам’ятаю, як у 2003-му ми говорили: дай, Боже, зустріти нам 5-й фестиваль. А сьогодні ми вже стоїмо на порозі ювілейного, 10-го. Знаю, що, хто б тут не був щороку, поїхавши у свої села, селища, міста і держави, ви з радістю і щастям розповідаєте про те, що є в Україні, є на Херсонщині таке чудове місто Гола Пристань і його фестиваль «Купальські зорі».

Місцева набережна стала не лише офіційним центром фестивалю, а й його наймістичнішим осередком. Посеред натовпу розгулювали Водяник та Морська Цариця у супроводі русалок, лісові мавки, Чорт… Ну а найбільше на фестивалі, мабуть, було україн­ських красунь у віночках. До них навсібіч залицялися парубки і очікували, коли ж, як у давні слов’янські часи, можна буде разом пострибати через купальське вогнище.

Відчуй себе майстром

Ліворуч від альтанки розгорнулося справжнє ремісниче містечко. Увагу люду привернули колоритні майстерні бази зеленого туризму «Зелені хутори Таврії». Ось з гончарного кола не встигають сходити маленькі й великі глечики.

— Виготовити такий глечик може будь-яка людина. Потрібні лише бажання і гарний настрій. Без нього не варто нічого починати, — говорить гончар Іван Лука. — …Рецепт нашої глини старовинний. Як і тисячоліття тому, вона викопується з землі, очищується від корінців і гілочок, вимішується руками і кладеться на коло.

Вишикувалися у чергу й ті, хто бажав у старий прадідівський спосіб викувати підкову. Після такої праці залишалося тільки скуштувати чаю з медом, які увібрали в себе усю духмяність польових квітів і трав Голо­пристанщини.

Рушаємо ремісничим містечком далі, і очі просто розбігаються: різьблення по дереву, бісероплетіння, вишивка, в’язання, вироби з полімерної глини, живопис, саморобні іграшки, ляльки-мотанки… Кожен гість прагнув придбати хоча б маленьку дрібничку на загадку про «Купальські зорі» і обов’язково розпитати, де і хто її виготовив.

— Ми приїхали з Прикарпаття: Івано-Франківщина, Косівський район, — розповідає родина Чокинюків. — Усі в нашій сім’ї займаються різьбленням по дереву. Про ваш фестиваль дізналися в інтернеті й вирішили приїхати. Дуже сподобалося. Чудова організація свята і прекрасне чисте місто.

А ви вже бачили нові скульптури?

З кожним фестивалем набережна Голої Пристані поповнюється новими скульптурними родзинками. Не зрадили традиціям і цьогорічні «Купальські зорі». Одразу три колоритних козаки, наче прибульці з минулого, з самої Запорізької січі, зупинилися навпроти чарівних русалок. Від небаченої краси вони ледь не втратили здатність говорити. Автором цього творіння є відомий скульптур Вадим Федорович з міста Цюрупинська.

— На цій набережній не вистачало саме такого пам’ятника. Ця чудова скульптура так і називається «Козаки на фестивалі «Купальські зорі», — зауважує мер Анатолій Негра. — …Ми відкриваємо її на велике прохання жіночої громади Голої Пристані і гостей. Адже раніше було трохи несправедливо: кожен чоловік міг підійти до русалки, обійняти її і загадати бажання, яке потім обов’язково здійсниться. А от у жінок такого пам’ятника не було.

Інший пам’ятник відкрився у парку на шляху до палацу спорту. Це скульптура Дажбога. Її автор — херсон­ський митець Олег Степанський.

— З точки зору давньоруських легенд, острів Білогрудовий, який знаходиться за нашими спинами, є батьківщиною Дажбога, — говорить автор. — Саме тут оселилися Сварог і Лада, і саме тут народився Дажбог. …Ось він і повернувся.

Найбільший прапор і найбільше танц-шоу

Жодна людина на купальському фестивалі не занудьгує. Адже розваги тут на будь-який смак. Фольклор, хореографія, вітрильна регата, різноманітні спортивні змагання, стрибки парашутистів, фотосесії з живими скульптурами, конкурс «Купальська красуня»… Але захід, який відбувся на площі перед місцевою автостанцією об’єднав усіх учасників та гостей. Просто неба було розгорнуто найбільший Державний прапор України. Його площа — 1350 м2. Втримати цей стяг можна було, лише об’єднавши сили великої громади. І, здається, на це дав своє благословення сам Господь. Адже щойно прапор розгорнули, посеред сонячного дня з неба закрапав легенький дощик. Це тривало лише кілька хвилин, але, мабуть, стало найзворушливішим моментом усього фестивалю. По тому на площі презентували наймасовішу танцювальну постановку. У ній взяли участь сотні дітлахів — представники кращих творчих колективів Голопристанщини. У народі видовищу одразу й назву придумали — Гопрян’s.

Взагалі ж танці і пісні лунали над Конкою майже до сходу сонця. За це чарівне, незабутнє свято варто подякувати багатьом людям, колективам та організаціям. Це — керівництво міста Гола Пристань і його району, колектив Херсонського обласного театру ім. М. Куліша, районний будинок культури. Фестивалю народної творчості не було б і без чудових творчих колективів. Для них це взагалі особливе свято.

— До «Купальських зорь» ми завжди готуємося з великим трепетом, — розповідають жіночки з народного колективу «Макітерка» з села Пам’ятного Голопристанського району. — Адже для нас це не просто виступ, а й незабутнє спілкування, обмін досвідом і враженнями, і просто свято для душі.

Тож залишається побажати фестивалю успішного довголіття і багато-багато друзів. Нехай «Купальські зорі» осяюють майбутній шлях народного мистецтва України. А вже зараз тисячі людей на різних континентах починають чекати, коли рівно за рік Анатолій Негра скаже чудові слова: «10-й ювілейний фестиваль «Купальські зорі» оголошую відкритим!».

Тетяна ПІДГОРОДЕЦЬКА.

Фото автора.