На місці колишньої скульптури Леніна у Зміївці Бериславського району встановлено пам’ятник 67 воїнам-десантникам легендарної 49-ї Гвардійської стрілецької Херсонської дивізії

Наприкінці минулого року до голови Херсонської облдержадміністрації звернулися ветерани з 49-ї Херсон­ської дивізії з проханням увічнити пам’ять їхніх бойових товаришів. Саме тоді чимало навіть самих жителів Зміївки вперше дізналися про драматичні події, які відбувалися на їхній території у 1944 році. В ніч з 9 на 10 березня 67 десантників 49-ї Гвардійської стрілецької Червонопрапорної ордена Суворова Херсонської дивізії висадилися на правий берег, зайнятий нацистами, і потонули при форсуванні Дніпра. Воїни дивізії на чолі з комдивом полковником Василем Маргеловим захопили Бери­славський плацдарм біля тодішнього села Дрімай­лівки і утримували його майже три доби. Це був перший рішучий крок для звільнення від німців Херсона і правобережних сіл.

— Все розпочалося саме з форсування Дніпра поблизу Дрімайлівки, — згадує очевидець тих подій, командир кулеметного розрахунку, учасник звільнення Херсона Дмитро Перетяпко. — У селі були конфісковані рибальські човни, на яких ми переправлялися через Дніпро. Спочатку була розвідка боєм. Ми виконали наказ командира Маргелова і доповіли йому про стан на протилежному березі. Потім почали готуватися до форсування Дніпра всією дивізією. Тільки-но підішли до берегів Дрімайлівки, як розпочався жорстокий бій. Дуже багато моїх товаришів загинуло. Проте, вже 13 березня ми форсували Інгулець, звільняли Зеленівку, Петрівку. Далі пішли на Музиківку і Миколаїв. Там мене було поранено, я потрапив до шпиталю.

— Перед тим, як зайняти правий берег, ми вели розвідку для 21-го окремого танкового полку, — додає інший очевидець, командир відділу розвідників, житель Зміївки Григорій Ставнічий. — Пам’ятаю Маргелова — геройським він був командиром. І саме з його рук я отримав орден Слави І ступеня.

За словами голови Зміїв­ської сільради Наталії Висоцької, громада щиро підтримала ідею встановлення пам’ятника. Спочатку його планували поставити безпосередньо на місці подій, але зараз там розташовані городи, а село Дрімайлівка взагалі затоплене під Каховським водосховищем. Крім того, місцева ЗОШ І—ІІІ ступенів розпочала роботу зі створення сільського музею героям-десантникам.

Зібрати кошти на пам’ятник допомогли спонсори, а виготовив його підприємець з Новоберислава Юрій Овсієнко. Панахиду по загиблих воїнах і обряд освячення пам’ятника здійснив настоятель зміївського храму на честь архистратига Михаїла УПЦ (КП) Олександр Квітка.

Слід зазначити, що відкриттям пам’ятника у Зміївці не скористалися представники жодних партій заради свого піару. Тут, як і на мітингу з нагоди Дня скорботи 22 червня у Бериславі, на відміну від інших міст області, не пролунало жодної політичної заяви, були відсутні жодні прапори тих чи інших політичних сил, крім національного.

ДО РЕЧІ. 22 червня на Бериславщині було урочисто відкрито ще один пам’ятний знак. У Качкарівці біля будинку культури встановлено гранітну плиту на честь вдів, які не дочекалися своїх синів, братів, чоловіків, онуків із фронту.

Олександр ПІТОЄВ.

Фото автора.