Головна заповідь — не нашкодь — стане ключовою.

Підбиваючи підсумки попереднього року, медики сподіваються, що нинішній не стане для їхньої галузі періодом екс­периментаторства під маркою реформ. Адже в багатьох регіонах, де захопилися «оптимізацією» закладів первинної ланки, нині хапаються за голову — і медики, і населення, і місцева влада. Днями у Херсоні відбулася розширена колегія управління охорони здоров’я облдержадміністрації за участі начальника управління моніторингу та супроводу державних програм МОЗ України Олени Єфименко.

Як зазначалося, бюджет галузі торік зріс на 21,9% проти попереднього року. Втім, це мало тішить, зважаючи на рівень інфляції, підняття тарифів на енергоносії та інші подорожчання. В цілому заклади охорони здоров’я області були профінансовані на 99,2%, фельдшерсько-акушерські пункти — на 95,5%. Серед видатків найбільша питома вага припадає на оплату праці — понад 71%. Завдяки впровадженню заходів енергозбереження вдалося дещо зекономити на енергоносіях. Вартість ліжко-дня щодо забезпечення ліками склала 11,43 грн., харчування — 10,20 грн. Найвища вона з розрахунку на одного пацієнта в Цюрупинському районі — 14,99 грн. на ліки, найнижча — в Іванівському — 2,62 грн. Вартість ліжко-дня з харчуваннем найвища в Білозерському районі — 11,72 грн., найнижча — в Іванівському — 1,78 грн. Важко уявити, як на ці кошти можна спромогтися прогодувати людину, ще й зі слабким здоров’ям, зважаючи на те, що не завжди на підтримку зголосяться родичі.

Щоправда, втішає, що за рахунок різних джерел фінансування вдається технічно розвивати та переоснащувати галузь. Так, за кошти спецфонду для обласного онкодиспансеру закуплено медобладнання на 372,7 тис. грн., на виконання різних держпрограм медзакладами області отримано мате­ріальних цінностей на суму 48,5 млн. грн. (у тому числі високовартісного обладнання, медикаментів та виробів мед­призначення за програмами «Онкологія», боротьби з туберкульозом, з імунопрофілактики, профілактики та лікування СНІДу тощо). Заклади охорони здоров’я отримали упродовж року 37 автомобілів, 6 придбано на кошти місцевих бюджетів.

Збережено мережу з 568 закладів охорони здоров’я, два фельдшерсько-акушерські пункти реорганізовані в лікарські амбулаторії загальної практики — сімейної медицини. В цілому по області тепер працює 105 закладів сімейної медицини, які обслуговують 38,5% усього населення.

Початок реформування галузі охорони здоров’я позначився передачею закладів первинної ланки на баланс міських та центральних районних лікарень та формуванням центрів первинної медико-санітарної допомоги. Область готується до створення територіальних медичних округів. Триває ре­структуризація ліжкового фонду — кількість ліжок скоротилася з 9184 до 9103. Також продовжується реконструкція пологових відділень, створення палат підвищеної комфортності. Зросла кількість нормальних пологів із 58,3% до 63,9%, знизилися показники малюкової та перинатальної смертності, стабільно низький рівень дитячої інвалідності. Знижуються показники смертності від злоякісних новоутворень та захворюваності населення на туберкульоз.

І все ж на тлі загальних позитивних тенденцій самій медицині ще далеко до «одужання», адже фактичний рівень ресурсної забезпеченості галузі далекий від нагальних сучасних потреб, як і умови роботи персоналу та його зар­платня. Було б добре, якби реформи, які наступають на п’яти, не давили на горло пересічним громадянам, котрі уповають на допомогу «державної медицини».

Олена АНТОНЕНКО.