До настання ери Незалежності практично в кожному населеному пункті Херсонщини працював пожежний під­розділ, який мав усе необхідне для гасіння вогню. До початку реорганізації аграрного сектору вогнеборці добровільних пожежних команд цілодобово несли варту навіть у найвіддаленіших селах. Працювало понад 200 депо та близько 600 одиниць спецтехніки. Від колишньої могутності цієї служби, яка тоді налічувала 687 пожежних команд, нині залишилося лише 12 під­розділів місцевої пожежної охорони та 13 одиниць техніки. Щоб прийти на допомогу погорільцям, рятувальники часто-густо мусять долати відстань у 60 і більше кілометрів. Зважаючи на технічні особливості спецавтомобілів, іноді дістатися до віддаленого місця пожежі вдається тільки за годину-півтори. Мимоволі втративши дорогоцінний час, вогнеборці прибувають на місце, встигаючи лише засвідчити факт пожежі та щоб розгрібати згарище. Світові ж стандарти відводять на прибуття пожежної команди 6 хвилин. Втім, навіть за таких екстремальних умов, вітчизняна пожежна служба прагне вдосконалюватися і вчитися працювати в сучасних умовах. Яким чином — розповів під час прес-конференції начальник управління МНС України в Херсонській області полковник служби цивільного захисту Віталій Кропивницький.

— Служба потребує термінового переоснащення. Скажімо, на території області налічується понад три десятки будинків підвищеної поверховості. Однак для проведення пожежно-рятувальних робіт в арсеналі є лише підйомні автодрабини до 30 метрів, яких вистачить, щоб дістатися не вище 9-го поверху. Крім того, вкрай необхідне оновлення парку пожежних автомобілів, які давно морально та фізично застаріли. Області, що розташована між двома морями, у гирлі Дніпра та на його затоках, катастрофічно не вистачає воднорятувальних станцій та плавучої спецтехніки для гасіння пожеж з води.

Очільник облуправління МНС акцентував, що негативно впливає на процес ліквідації пожеж несправність систем протипожежного водопостачання: гідрантів, спецводоймищ та водонапірних башт. Найгірша ситуація в Генічеському, Бери­славському, Великолепетиському, Чаплинському та Іванівському районах.

Торік вогнеборці ліквідували понад півтори тисячі пожеж в області. Завдяки їхньому професіоналізму зменшується кількість загиблих та травмованих осіб. Близько сотні разів рятувальники брали участь у вилученні та знешкодженні вибухонебезпечних залишків часів Великої Вітчизняної (знищено 1371 одиницю боє­припасів). Неоціненну допомогу вони надають і в умовах підтоплення населених пунктів та ліквідації сховищ непридатних отрутохімікатів. Оскільки Херсонщина набула статусу курортної зони, то найближчим часом саме утилізація тисячі тонн цих небезпечних речовин стане приорітетною, на що потрібно понад 15 млн. грн. Сховища з контейнеризованою отрутою розташовані в Каланчацькому, Генічеському та Білозерському районах.

Торік вчасна локалізація лісових пожеж допомогла уникнути суттєвих втрат зелених масивів. У порівнянні з трагічними подіями 2009-го, коли стихія вогню знищила в області десятки тисяч гектарів рукотворних насаджень, минулого року вогонь панував лише на 9,5 га лісових масивів. Вчасне реагування на загоряння забезпечувалося спільними діями кількох відомств, патрулюванням лісів на гелікоптерах, профілактичною роботою з населенням, обмеженням в’їзду до масивів.

Віталій Кропивницький також сподівається, що вдасться нарешті вирішити проблему забезпечення пожежної безпеки жителів найбільшого мікрорайону обласного центру — Таврійського, де взагалі немає дислокації рятувальних підрозділів. Варіантів виходу з ситуації кілька, однак кожен з них потребує вольових рішень місцевої влади та суттєвих капіталовкладень. На жаль, при стрімкій розбудові міста про таку важливу складову соціальної інфраструктури, як пожежне депо, практично не згадують. При зміні власників крупних промислових підприємств підрозділи пожежної охорони беззастережно розформовуються, як це сталося на комбайнобудівному заводі, а законсервовані через економічну скруту будівництва пожежних депо, як у Таврійському мікрорайоні, місцева влада бездумно продає в приватні руки. Безпека ж населення за екстремальних ситуацій віддається на відкуп рятувальникам — встигнуть чи ні дістатися до епі­центру лиха за умов міських тисняв та занедбаності місцевих джерел водозабору.

Олена НЕЧИПУРЕНКО.