Напевне, невипадково День усиновлювача співпадає з днем великомучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії, який відзначає Православна церква. Серця сиріт, які сповнені віри в те, що завтра стане для них сонячним та більш життєра­дісним, очікують на тепло і затишок нової родини. Щорічно сотні дітей знаходять собі нових тата і маму, однак від того потреба в добрих і ласкавих обіймах рідних нехай не по крові, але по духу людей, не зменшується. Ми сьогодні щиро приєднуємося до слів вдячності і привітань благородним мужнім людям — усиновлювачам і щиро бажаємо, аби і ці діти, яких ви бачите на фото, відчули радість і затишок домашнього вогнища, тепло турботливих мами і тата. Вдивіться в ці допитливі оченята. Можливо, серед них — ваші Віра, Надія та Любов!

Герман, Віталій, Катерина, Славко (12, 4, 5, 6 років). Це дружні, чуйні діти, Вони дуже хочуть мати власних батька та маму. Люблять малювати, складати пазли та грати в спортивні ігри.

Владислав, 13 років. Комунікабельний, любить технічні науки, добре розбирається в техніці. Футболіст. Добрий та чуйний хлопчик.

Віктору 10 років. Він веселий, доброзичливий. Хлопчик — маленький футболіст. Дуже любить наводити благоустрій на території, прибирати.

Катруся, 9 років. Мила, чуйна, доброзичлива. Завжди допомагає дорослим. Любить малювати, читати. Мріє про дружну родину. У Катерини є маленька сестричка Ганнуся (2 роки), яка виховується в дитячому будинку.

Іван, 10 років. Спортивний, товариський, комунікабельний хлопчик. Любить мандри та пригодницькі романи.

Юрій, 16 років. Добрий, відповідальний, комунікабельний хлопчина, любить грати в футбол, баскетбол. Мріє потрапити у хорошу родину і стати їм справжнім помічником.

Тетяна, Володимир, Олександр (15, 11, 8 років). Дружна родина. Хлопці мріють мати власну сім’ю, грають у футбол, беруть участь у спортивних змаганнях. Тетяна особливо потребує материнської уваги і тепла.

Антон, Валерія, Олександра (12, 8, 8 років). Антон — футболіст, але залюбки читає, малює. Валерія та Олександра — двійнята. Діти дуже люблять одне одного і хочуть бути завжди разом. Мають старшого брата Сергія (16 років).

Юркові 5 років. Він маленький мрійник. Поки що хлопчик не вміє читати і писати, але гарно малює та розповідає захоплюючі історії й казки. Любить грати з дітьми, складати кубики та з задоволенням відпочиває на свіжому повітрі. А ще хоче мати маленького папужку.

Катруся, 12 років. Вродлива, слухняна, доброзичлива та чуйна дівчинка. Комунікабельна, з задоволенням спілкується з однолітками, користується повагою серед друзів. Неконфліктна. Весела, співає та танцює, займається спортом. Дівчина має серйозний та розсудливий характер, з повагою ставиться до дорослих. Мріє про власну теплу родину.

Якщо ви вирішили взяти в сім’ю когось з цих дітей, звертайтеся до начальника Служби у справах дітей Дніпровського району м. Херсона ЛІСОВИК Лілії Олександрівни. Контактний телефон: (0552) 35-19-77.

Що потрібно для усиновлення

Не вірте скептикам, що всиновлювати краще новонародженого, що всі сироти мають сумнівну спадковість чи що процедура всиновлення складна і довготривала. Краще зважте на те, як ви здатні ощасливити дитину, котра не завинила, що залишилася сиротою. Усиновлення, як і народження дитини, є відповідальним кроком. Тож що потрібно зробити тим, хто виявив бажання усиновити дитину: звернутися до служби у справах дітей за місцем проживання. На основі представлених вами висновку про стан здоров’я, довідок про доходи, про наявність чи відсутність судимості, документа про право власності або на право користування житлом та обстеження житлово-побутових умов служба дає висновок про можливість бути усиновлювачем. Обравши ту дитину, з якою б ви побажали познайомитись ближче, служба на ваше прохання видасть направлення до закладу, де вона перебуває. На основі розгляду висновку про доцільність усиновлення саме вами конкретно обраної дитини суд визнає ваше право бути їй батьками. З цього часу ви — найрідніші люди для дитини, яка вже не є сиротою. Ви — її сім’я.

З питань знайомства з дітьми, які вас зацікавили, та подальшого оформлення документів для взяття їх на сімейні форми виховання звертайтеся до служб у справах дітей місцевих органів влади.

Підготувала Олена НЕЧИПУРЕНКО.