Жупина Анатолій Володимирович
Головный редактор.
e-mail: newday@ukr.net
Тел.: (0552) 45-43-60, 33-44-00, 45-43-59.
Яїцький Анатолій Миколайович
Заступник головного редактора.
Тел. (0552) 45-46-20.
Жупина Людмила Михайлівна
Перший заступник головного редактора.
Тел. (0552) 45-49-24.
Якщо питання, котрі вас хвилюють, варті того, щоб сформувати громадську думку або отримати широкий розголос, звертайтеся до незалежного прес-клубу «Новий день», який об’єднує десятки засобів масової інформації не лише Херсонщини, а й представників загальнонаціональних ЗМІ у нашому регіоні.…
| «Пенсіонери» і досі на колесах |
|
Без карети «швидкої», або як її ще називають санітарного автотранспорту, повноцінну медичну допомогу уявити неможливо. Інфаркт, інсульт, передчасні пологи, ДТП, госпіталізація… — автівка повинна прибути на місце виклику за лічені хвилини. Але чи можна на це розраховувати, коли вона відслужила свій робочий вік ще 10—15 років тому? tc "Без карети «швидкої», або як її ще називають санітарного автотранспорту, повноцінну медичну допомогу уявити неможливо. Інфаркт, інсульт, передчасні пологи, ДТП, госпіталізація… — автівка повинна прибути на місце виклику за лічені хвилини. Але чи можна на це розраховувати, коли вона відслужила свій робочий вік ще 10—15 років тому? "
Сьогодні в закладах охорони здоров’я області налічується 551 одиниця санітарного автотранспорту, з них 485 автівок (88%) у робочому стані, але, виявляється, третина (!) діючого санавтотранспорту за термінами експлуатації відпрацювала свої ресурси. Таку інформацію мають в управлінні охорони здоров’я облдержадміністрації. Цифри є цифри, але кореспонденти «НД» знають, як ця ситуація виглядає й на практиці. — Наша «швидка» вже тричі відслужила свій експлуатаційний термін, та й досі в роботі, — розповідає головний лікар Станіславської дільничної лікарні КП «Білозерська районна лікарня» Анатолій Василенко. — Її доводиться постійно ремонтувати, і на це йдуть великі кошти. Виходять з ладу мотор, ходова частина. Корпус іржавий. Ми стільки його варили, що вже немає за що й зачепитися. Двері погано зачиняються. Вихлопні гази потрапляють у салон, де перебувають хворі. Станіславська дільнична лікарня обслуговує населення чотирьох сіл, а це близько 10 тис. чоловік. Карета «швидкої» ніколи не стоїть на місці. За добу відбувається до 10 виїздів. Тяжкохворих часто доводиться доправляти до райлікарні за кілька десятків кілометрів. Знову ж таки, у неналежних умовах. І хоча кілька років тому у медичного закладу, як і в багатьох інших в Україні, з’явилася автівка «Опель Комбі», користі від неї набагато менше, ніж від типового санавтотранспорту. Для перевезення лежачих хворих іномарка не пристосована. — У нас були випадки: травми у ДТП, поножовщина — доводилося дві людини одночасно госпіталізувати. Прийшлося викликати додаткову «швидку» з Білозерки, — згадує головний лікар. Розмова про робочу автівку — наче сіль на рану для тих, хто працює на ній день у день. Це фельдшери і водії. Фельдшеру Галині Повод, як і багатьом її колегам, дуже шкода, що у старій машині ніде повісити крапельницю, розмістити моніторинги… Виходить, що надавати хворому безперервну медичну допомогу дорогою до лікарні неможливо. А ось водій Олексій Мороз бідкається, що старий санавтотранспорт — це постійна втрата дорогоцінного часу. Його зношеність позначається і на швидкості авто. Нова машина дозволила б пересуватися на 20 км/год. швидше, а на старій навіть не варто ризикувати — можна просто не доїхати. Новий санітарний автотранспортний засіб Станіславська дільнична лікарня повинна була отримати ще у 2007 році. Тоді медичний заклад відзначав своє 125-річчя, і на його базі проводилася виїзна колегія облдержадміністрації. Тоді й було сказано, що лікарні виділяється нова санітарна автівка. Втім, наступного року закладу буде вже 130, а «швидкої» не було і немає. Щоправда, до 130-річчя нову карету «швидкої» пообіцяла вже нинішня влада. Хочеться сподіватися, що не так, як їхні попередники. З січня цього року санітарний автотранспорт закладів охорони здоров’я первинної ланки, а це лікарські амбулаторії та дільничні лікарні, було передано з балансів сільських і селищних рад на баланси центральних райлікарень. У 24 лікарських амбулаторіях, за даними облздраву, санавтотранспорт відсутній взагалі. Невідкладна медична допомога забезпечується транспортом сусідніх закладів та відділеннями швидкої допомоги центральних районних лікарень. Юридично цю проблему мають вирішувати райони самі і закуповувати «швидкі» за районні кошти. Але ж і коштує одна лінійна карета не менше 120 тис. грн. Багато це чи мало? Відповідь можна зрозуміти з того, що цього року за кошти місцевих бюджетів придбано два автомобілі на суму 299 тис. грн. Ще один санавтомобіль отримано в якості гуманітарної допомоги. — До кінця поточного року, — повідомляє заступник начальника управління охорони здоров’я ОДА Андрій Пасіка, — за кошти держбюджету очікується надходження до закладів охорони здоров’я області реанімобіля та санітарних автомобілів на загальну суму 1 млн. 577 тис. гривень. Для формування заявки до МОЗ України на санітарний автотранспорт вивчається ступінь зношеності наявного та потребу у транспорті при перспективі відкриття додаткових відділень і пунктів швидкої допомоги. Взагалі ж, як виявилося, новенькими санітарними автомобілями не можуть похвалитися не те що сільські медичні заклади, а й навіть обласна клінічна лікарня. На далекий від належного побутовий стан карети «швидкої», у якій перевозився тяжкохворий пацієнт ХОКЛ до райлікарні, кілька тижнів тому редакції пожалілися його родичі. Коли ж ми звернулися до керівництва обласної лікарні, заступник головного лікаря Ігор Полюх пояснив: «У нас тільки дві автівки — уазики. …Їм років по 15—20. …Ми потребуємо оновлення парку. Подаємо заявки. Але коштів поки не виділяють». Тетяна ПІДГОРОДЕЦЬКА. |
Чего вам не хватает для полного счастья?
