Уже п’ятдесят перший рік у селі Новоолександрівці Нововоронцовського району працює дитячий оздоровчий табір ім. І. Бережного. Єдиний на весь район, він щороку на кілька тижнів стає рідним для майже 600 дітей. Вони називають його республіка-табір.

— Бажаючих відпочити у нас більше, аніж місць, — розповідає директор комунального закладу Роман Чубак. — Але в першу чергу оздоровлюються діти із ра­йону, особливо із степових сіл. Це талановиті учні, переможці різних конкурсів, а також діти пільгових категорій. Путівка коштує 1500 грн. Сума немаленька, але батьки оплачують лише 27 грн., решту компенсує держава.

У республіці діють свої закони і правила. Щодня загони змагаються за 5 перехідних кубків, отримати які вважається дуже почесно: «Містер Пропер» (за чистоту помешкання), «Ранкова пташка» (за швидке збирання на ранкову зарядку), «Золотий фазан» (за найкращий вечірній захід), «Лідер дня» (за порядок під час денного відпочинку) та «Dancer super star» (за активність на дискотеці).

— У нас проходить дуже багато різноманітних заходів та змагань, — розповідає культорганізатор Олександр Раєвський. — Форму підбираємо таку, аби діти змогли по-справжньому проявити себе: без сорому, комплексів, переживань. Відкриттям нашого табору є шоу, у якому всі почуваються дуже комфортно. Самі діти часто дивуються, що мають таланти. Дивуються потім і вчителі, коли передаємо в школи грамоти за перемогу їхніх вихованців у різних у змаганнях.

— Як і будь-який інший оздоровчий заклад, табір працює над досягненням головної мети — оздоровлення та відпочинок дітей, — ділиться думками старший вихователь Олена Пасіченко. — Але, окрім цього, є багато інших цілей, можливо, на перший погляд навіть непомітних. Хтось із дітей привчається до розпорядку (прокидатися зранку, ходити на репетиції, працювати в гуртках), хтось вчиться спілкуватися і уживатися із людьми, а дехто просто вперше в руки бере віника і самостійно наводить порядок там, де живе.

У таборі відпочивають діти віком від 6 до 16 років. Вихователі розповідають: у шестирічних в перший день сльози на очах через розставання з батьками. Але висихають вони дуже швидко.

— Ми вчимося бути самостійними, — говорить п’ятнадцятирічна Дар’я Половинко з   Нововоронцовки. — Є навіть день, коли доводиться виконувати роль вихователів і директора табору, — «День навпаки». Ось тоді на власному досвіді переконуємося, як нелегко організувати життя табору так, аби було цікаво усім.

Оксана Пухир із Нововоскресенівки розповідає: «Я в таборі ім. І. Бережного відпочиваю вже вп’яте. Коли мама цього року запропонувала обирати — поїхати на море чи сюди — навіть не сумнівалася, куди хочу. Просто тут уже все стало рідним, за три тижні ніби проживаєш маленьке життя».

Постійний гість у таборі — начальник відділу освіти Нововоронцовської РДА Тетяна Фоменко. Попри законну відпустку, вона не просто цікавиться справами табору, а й часто бере участь у різних заходах. Традицією вже став спів Тетяни Михайлівни на відкритті та закритті зміни.

— Не треба їхати за тридев’ять земель, аби відпочити і оздоровитися, — розмірковує директор дитячого оздоровчого табору Роман Чубак. — Змістовний і корисний відпочинок зовсім поруч. Хочеться, щоб діти повернулися до здорових дитячих цінностей: спортивних ігор, краєзнавства, туризму, спілкування, дружби. І все це є у нас. Єдине, що викликає сум, — це порожній табір, коли діти роз’їжджаються. Ось це важко пережити. Тож уже зараз ми чекаємо наступного сезону і дітей, які вирішать літо провести з нами.

Ірина КУЗЬО.