«Вода — тільки вночі»

Жителі Козацького вимагають від місцевої влади цілодобового водопостачання, однак скидатися на заміну застарілого водогону не хочуть

«Декілька років ми не можемо добитися нормального водопостачання з травня до вересня, — написали у своєму листі жителі вулиці Садової з Козацького Бериславського району (13 підписів). — Не­одноразово зверталися до селищної влади з проханням скласти графік водопостачання. Але нам тільки обіцяють, розводять руками і пропонують користуватися водою тільки вночі. Цілий день вода в кранах відсутня, надворі стоїть спека така, що все сохне і горить. Тож ми змушені хто з ціпком, а хто ще добре ходячий, запасатися водою і поливати городи абияк, щоб тільки не зарости на старості літ будяками. Прикро, що за воду ми сплачуємо вчасно, навіть наперед. А городи дають хоч якусь можливість протриматися в такий важкий час. Зараз же й це практично відбирають».

Приїхавши минулої п’ятниці на багатостраждальну, судячи з листа, вулицю Садову, заходжу до першої хати. «Вода у нас зараз є», — розповіла її мешканка, одна з авторів звернення Тетяна Касикова. На моє питання, коли в останній раз були перебої з водопостачанням, замислюється: «Вже й не згадаю… Мабуть, десь два тижні тому, коли стояла спека. Потім почалися дощі, одразу проблеми з водою зникли. Так у нас завжди: коли треба поливати городи — води практично немає».

Дуже занедбаними подвір’я на вулиці Садовій не назвеш: на городах у людей все росте, немає й сліду посухи, про яку згадують автори листа.

— Води у нас справді часто немає, не розумію, за що платимо, — пояснює один із місцевих жителів Валерій. — Хоча на місці сусідів я б не чекав, коли влада візьметься за водогін, а сам шукав би гроші на заміну старих труб. На жаль, живу я не в своєму будинку, інакше давно б цю проблему для себе вирішив.

У день мого візиту була вода і в місцевій амбулаторії сімейної медицини, яка подається сюди з тієї ж свердловини. Проте працівники амбулаторії теж говорять, що перебої з водою трапляються.

— Вода в цій частині селища подається цілодобово, — стверд­жує директор багатогалузевого комбінату комунальних підприємств Козацької селищної ради Ольга Волкова. — Проб­лема — у дуже старій системі: водогону тут уже 45 років! Зрозуміло, що коли всі вмикають полив, до когось вода не доходить. Ми вже затвердили графіки поливу, але люди відмовляються їх виконувати, звикли поливати тоді, коли їм зручно.

За словами Ольги Волкової, ніхто з авторів листа насправді не ходить з бідонами по воду, адже вона в системі є завжди. «Ми пропонували людям скинутися на заміну водогону і встановити лічильники. У нас уже готова проектно-кошторисна документація. Все, що треба, — 400—600 гривень з двору, решту може виділити селищна рада, і проблеми б були вирішені. Однак люди чекають, коли це зробить за них влада, хоча в бюджеті до­статніх для цього коштів просто немає», — додала вона.

— Звинувачувати нас у тому, що ми нічого не робимо, не можна. Лише минулого року відремонтували частину водогону на Набережній, де води взагалі ніколи не було. Цього року виділено кошти на заміну водопроводу на вулиці Степній, жителі якої самі проявили ініціативу, виділили частину своїх коштів. Якби не участь людей, коштом бюджету ще не скоро можна було б вирішити цю проблему, — констатує голова Козацької селищної ради Андрій Чирко. — Що ж до авторів листа, то деякі з них зверталися до мене з проханням зробити для них 50-відсоткову пільгу на водопостачання. Мою пропозицію встановити лічильник вони категорично відкинули. Це людям не подобається, бо вони хочуть споживати води стільки, скільки треба, а сплачувати копійки. Але такого більше не може бути.

Олег БАТУРІН.

Фото автора.