… і втрати рахують не лише ветерани Великої Вітчизняної, яких з кожним днем меншає. З життя через отримані поранення та хвороби йдуть і воїни-інтернаціоналісти. Кому поталанило вціліти під кулями в гарячих точках при ліквідації збройних конфліктів та локальних воєн, нині в мирному житті на Батьківщині, якій присягали на вірність, мусять виживати, боротися з чиновницькою черствістю та людською байдужістю. Вирішення численних проб­лем молодшого покоління учасників бойових дій та інвалідів війни здебільшого віддане на відкуп місцевих громад. Своїми ноу-хау щодо підтримки цієї категорії городян під час прес-конференції поділилися представники херсонської влади. Наразі йшлося про розв’язання найбільш гострої проблеми — медичного обслуговування воїнів-інтернаціоналістів та членів родин загиблих, зокрема, про стан орга­нізації їх лікування у міських закладах охорони здоров’я.

За словами заступника міського голови Сергія Черевка, за рахунок бюджетних асигнувань вдається покращити харчування та медикаментозне забезпечення ветеранів, ремонтувати профільні палати, щоквартально здійснювати доплати в 1700 грн. для вирішення соціально-побутових проблем 28 сім’ям загиблих воїнів-інтернаціоналістів.

Тетяна Денисенко, заступник начальника управління охорони здоров’я Херсонської міськради, запевнила, що обслуговуванням ветеранів війни займаються лікувальні заклади обласного центру, в яких створені спеціальні кабінети та 41 палата покращеного комфорту на 132 ліжка. Вони забезпечені належним діагностичним і лікувальним обладнанням та засобами догляду за тяжкохворими. На жаль, ще далеко не всі укомплектовані холодильниками та телевізорами. З цим якраз допомагають небайдужі громадяни. Приміром, голова фракції регіоналів у міській раді Ігор Козаков разом з депутатами-однопартійцями напередодні свята Перемоги зібрали кошти на придбання холодильника та трьох плазмових телевізорів для палат ветеранів. В лікарнях завжди раді доброчинцям, адже все, що вдається гуртом зробити для ветеранів, — можливо, останній борг, який судилося віддати, спокутуючи провину суспільства перед цими заслуженими людьми за їх життя. За дефіциту бюджетного фінансування допомагають свідомі городяни і з поточним та капітальним ремонтом палат для ветеранів, втім, таких зусиль виявляється замало, аби допомогти облаштувати потрібну їх кількість. Адже важко задовольнити реальну потребу в лікуванні цієї категорії в обласному госпіталі для ветеранів, де якраз надається повний спектр безкоштовного обстеження та лікування ветеранів та інвалідів війни. Тільки торік в стаціонарах області проліковано понад 6 тисяч пацієнтів цих категорій, з них близько 4,2 тисячі — в стаціонарних відділеннях міських лікарень. З-поміж цього контингенту майже півтори тисячі воїнів-афганців. Щороку нарощуються видатки на їх медикаментозне забезпечення (нині це 40 грн. на ліжко-день), у тому числі виписуються пільгові рецепти при амбулаторному лікуванні. Як і для ветеранів Великої Вітчизняної, їм передбачається безкоштовне зубопротезування, забезпечення слуховими препаратами, штучними кришталиками для операцій при катаракті, забезпечення санаторно-курортними путівками.

Заступник головного лікаря з медичної частини Херсонської міської клінічної лікарні ім. Тропіних Юрій Бовкун зазначив, що в їхньому закладі передбачено по дві палати для ветеранів у різних відділеннях. Втім, через нестачу місць ще по одній довелося зарезервувати в терапевтичному та неврологічному, адже щороку в лікарні проходять курс лікування здебільшого терапевтичного профілю понад 260 воїнів-інтернаціоналістів.

У клінічній лікарні Дніпровського району ім. О. Лучанського функціонують в цілому 11 палат для ветеранів у рамках передбаченого бюджетного фінансування. Чимало з них потребують поточного ремонту. Втім, готові гідно приймати ветеранів й інші відділення. За рахунок благочинних пожертв тут вдається покращувати медикаментозне забезпечення цієї категорії хворих.

12 палат підвищеного комфорту для ветеранів та інвалідів є цілком затребуваними і в Херсонській міській клінічній лікарні (водників). Є нагальна потреба в облаштуванні таких палат у міському інсультному центрі, який працює в стінах цього закладу. Звісно, і медикам, і їхнім пацієнтам хотілося б, аби в бюджеті суттєвіше збільшувалося фінансування на медикаменти та харчування ветеранів.

Людям, котрі пройшли пекельну військову службу на територіях чужих держав, втративши здоров’я, залишившись інвалідами, важливо відчувати себе сус­пільно потрібними, а не викинутими на узбіччя життя з власними проблемами. Адже, за словами Валерія Міщенка, голови міської організації ветеранів Афганістану, та членів правління цієї організації, колишнім воїнам доводиться долати чимало перепон, у тому числі доводячи на медичних комісіях (МСЕК), що їх інвалідність, отримана в бою, з роками не зникає. Тяжкі поранення та контузії, втрачений зір та кінцівки. Можливо, в державі в цілому на часі переглянути ставлення до людей, чиє покоління йде в небуття — через незагоєні рани, фізичні й душевні…

Олена НЕЧИПУРЕНКО.