Минулої п’ятниці опівдні відбувся 53-й пуск води з Каховського водосховища у Північно-Кримський канал.

укотворного моря у рукотворну ріку — завжди радісна подія. І відбувається вона за будь-якої погоди ось уже більше як півстоліття. І уявити не можна, як обходилися наші багатостраждальні степи без дніпровської води, бо ж ця вода відкрила нову еру у вітчизняному хліборобстві. Люди «народили» воду, вода повернула землі її силу. Нині води каналу зрошуватимуть (захищатимуть від посухи) 102 тисячі гектарів у Херсонській області й 343 тисячі у сусідів — АР Крим. Щороку на сонячний півострів канал подає понад 1,2 млрд. кубометрів дніпровської води — 85% від загального обсягу водоспоживання.

Голова Державного агентства водних ресурсів України Василь Сташук, якому начальник управління Північно-Кримського каналу Микола Риженко рапортував про готовність до відповідального моменту, зауважує: «Багато є гіпотез щодо нинішнього року. Одні говорять, що рік буде вологий, другі — посушливий. Для нас важливо інше: бути готовим до будь-яких примх погоди».

Ця важливість уже забезпечена, чого не скажеш про самих водокористувачів. На подачу живлющої вологи ними укладено лише від 30 до 36% договорів. І це не може не тривожити. Не може не тривожити і те, що тільки на Херсонщині, де найбільше в країні зрошуваних земель (за проектом 426,4 тис. га), 40 тисяч гектарів не зрошується. Такі сумні наслідки реформ в АПК, які призвели до елементарного «розпаювання» (розкрадання) меліоративних мереж.

«Не секрет, — говорить головний меліоратор країни Василь Сташук, — що водні ресурси двох унікальних каналів (Північно-Кримського і Кахов­ського магістрального) використо­вуються лише на 60%».

А це значить, що невикористані резерви у нас не в глибинах Кахов­ського моря, а на поверхні.

Уже у Таврійську на спільному засіданні колегії Державного агентства водних ресурсів України та облдержадміністрації голова Державного агентства водних ресурсів України Василь Сташук скаже:

«Ми ставимо амбітну мету на рівні держави, області, районів: відновити 140 тисяч гектарів зрошення. У нас для цього є всі технічні можливості. І є унікальні можливості запроваджувати крапельне зрошення. І тут не потрібно їхати в Італію, Ізраїль чи Іспанію. І мені приємно, що 20 тисяч гектарів такого зрошення з 40 у державі створено саме на Херсонщині».

На колегії розглядалися питання роботи «Херсоноблводгоспу», райдержадміністрацій, органів місцевого самоврядування з підготовки меліоративних систем області до поливного сезону 2011 року. Звіт як звіт: голова промовця — у паперах, думки присутніх — у степу.

Скажемо так: меліоратори (а насамперед керівники області) заявили про повну готовність «зробити революційний прорив». Чи вдасться — покаже час.

Василь Сташук заявив: «На експлуатацію загальнодержавних меліоративних об’єктів ми одержали всі необхідні кошти. Галузь буде забезпечена електроенергією на минулорічному рівні, виділені і компенсаційні кошти на її витрати».

У Таврійську   підписана також угода про співпрацю між Державним агентст­вом водних ресурсів України та Херсон­ською облдержадміністрацією щодо розвитку водного господарства та меліорації земель в області на 2011—2013 роки. Намічено низку важливих заходів, що стосуються зменшення залежності сільськогосподарського виробництва від несприятливих природно-кліматичних умов, відновлення та покращення технічного стану меліоративних систем, оздоровлення екологічного стану меліорованих земель тощо.

Перший заступник директора Інституту гідротехніки і меліорації академік УААН Михайло Ромащенко зокрема сказав: «У минулій п’ятирічці науково-методичний центр «Меліорація», головною установою якого є наш інститут, закінчив розробку програми «Розвиток меліорованих територій». Вона розрахована на період до 2020 року. Ми спробували сформувати основи державної політики в галузі підтримки меліорації і зрошуваних земель в Україні, аби відновити роль меліорації як страхового фонду забезпечення продовольчої безпеки держави. Документ переданий у державне водне агентство, і ми розраховуємо на те, що він буде затверджений найближчим часом.

Повідомив Михайло Іванович і приємну для краю новину: «Є пропозиція Міністерства аграрної політики, Академії аграрних наук України ініціювати створення на зрошуваних землях Херсонщини зон пріоритетного розвитку. Формування таких зон дає податкові пільги, а також цілу низку преференцій, які можуть стати основою для залучення інвестицій».

Якщо таке станеться, то галузь зможе справді зробити прорив. І справді революційний.

Василь ГАЙ.