Щоб нагадати про обіцянки голови Херсонської облдерж­адміністрації Миколи Костяка батьку багатодітної родини довелося оббивати пороги Адміністрації Президента.

Зустріч каховчанина Олега Коваля з уповноваженим Президента України з прав людини Юрієм Павленком, що від­булася на початку листопада, викликала чималий переполох у стінах облдержадміністрації. Так і не дочекавшись виконання обіцянки Миколи Костяка надати житло його багатодітній родині, батько десятьох дітей вирушив до Києва. Але схаменулися в ОДА занадто пізно. Навіть за наявності коштів придбати житло для цієї родини найближчим часом уже не вдасться.

— Моїй найменшій дитині кілька тижнів, старшій — 15 років. Усі ми мешкаємо в будинку житловою площею лише 24,2 кв. метра. Я неодноразово звертався по допомогу в обл­держадміністрацію, але нам так і не допомогли, — розповів «Новому дню» Олег Коваль. — Натомість у Каховці наші прохання чомусь викликали різкий осуд громадськості. Мовляв, багато категорій громадян мають право на отримання житла, але чекають його десятиліттями. Однак якщо в законі чітко вказано, що багатодітні родини мають бути забезпечені житлом поза чергою, то це повинно виконуватися. Я просто добиваюся забезпечення своїх законних прав для власної родини!

Історія ця й справді викликала шалений резонанс (детальніше про це — у «НД», № 8 і 16 за 2011 рік). Поки що реальний крок для допомоги багатодітній родині зробила лише Каховська міська рада. Після твердої обіцянки голови ОДА сімейству Ковалів все звелося до спільного проекту міськради і облдержадміністрації під назвою «Міська програма при­дбання житла для багатодітних сімей, які мають дев’ятеро і більше неповнолітніх дітей на 2011 рік». Згідно з нею з бюджету розвитку Каховки було виділено 200 тис. грн. на придбання будинку Ковалям за умови обов’язкового співфінансування з обласного бюджету. Минуло 10 місяців, а на рівні обласної ради відповідної програми так і не прийняли, співфінансування у міськраді так і не дочекалися. Тепер, навіть якщо облрада в терміновому порядку все затвердить, гроші освоїти цього року вже не вдасться. Адже сама підготовка до купівлі житла за бюджетні гроші займе більше місяця. А гарантії того, що в Каховській міськраді у 2012 році теж знайдуться ті самі 200 тис. грн. для продовження дії програми до її повного виконання, навряд чи хтось зможе дати.

Щоправда, в іншому переконаний міський голова Каховки Олександр Карасевич. «Якщо буде потрібно, передбачимо ці кошти і в бюджеті-2012, — коментує він. — Інша справа, що за таку суму, навіть з урахуванням обіцяних облдерж­адміністрацією 200—250 тис. грн., придбати необхідне житло родині Ковалів у Каховці просто неможливо. Реальніше це зробити у сільській місцевості. Умовляти Олега Коваля на такий крок нещодавно приїжджали особисто представники облдержадміністрації. Розглядали ми й можливість добудови другого поверху до нинішнього помешкання Ковалів. І я пропонував їм надати безоплатно цеглу, щоб принаймні утеплити помешкання на зиму. Але вони від усього відмовляються».

Єдине більш-менш підходяще житло, яке знайшли Ковалі у Каховці, коштує близько мільйона гривень. Однак чекати таких коштів із бюджетів усіх рівнів родині, мабуть, доведеться усе життя.

ДО РЕЧІ. Згідно зі ст. 45 і 46 Житлового кодексу України багатодітні родини дійсно мають право на першочергове отримання житла. Але за чий рахунок його мають придбати — за кошти громади, держбюджету, обласного бюджету, працюючих людей чи пенсіонерів — законодавці чомусь не уточнили. Тож чи варто дивуватися, що більшість «першочерговиків» чекають на гарантоване державою житло роками?

Олег БАТУРІН.