• Политика
• Криминал
• Экономика
• Общество
• Спорт
• Культура
• Реклама
• Контакты

«Крадіїв знаємо в обличчя»

Сучасні супермаркети, працюючи за системою самообслуговування, стають плацдармом не тільки для злодіїв, а й для клептоманів і просто авантюристів і любителів екстриму.

Про те, як, хто і чому краде в супермаркетах Херсона, — у відвертій розмові кореспондента «НД» з начальником охорони СМ «Альф» Олександром ГОДИНОЮ.

— Олександре Володимировичу, які категорії людей найчастіше крадуть у супермаркетах?

— Конкретно сказати, хто краде більше, важко. Це і бідні люди (котрим немає за що купити їжу), і підлітки (заради адреналіну та розваг), і клептомани (хворі, котрі все тягнуть до кишені). Особливо кількість крадіжок зростає влітку, коли у Херсоні багато відпочиваючих. Тоді на спробах винести товар з магазину ловимо росіян, білорусів, таджиків, узбеків — людей майже всіх національностей, котрі приїжджають в область під час курорт­ного сезону. А пальму першості, звісно, тримають рідні українці. За статистикою минулого року, 79,4% затриманих мають херсонську прописку, 16,2% — мешканці області. З інших міст та іноземці складають 4,4%.

А якщо говорити про стать, то більше крадуть чоловіки — 59,2 %. На це йдуть переважно люди віком від 16 до 50 років.

— Багаті та солідні люди теж цим грішать?

— Трапляється. Пригадую випадок, коли російські туристи намагалися поцупити харчів на пару сотень гривень. Це були дуже заможні люди, у кишенях яких виявилося кілька тисяч доларів. А теж крадуть. Просто заради розваги. Коли їм пояснили, що в нашій країні такі жарти пахнуть кримінальною відповідальністю, злякалися і все повернули.

—А що сьогодні модно красти?

— Студенти часто привласнюють дорогі тютюнові вироби та презервативи. Серед іншого — косметику (16%), засоби особистої гігієни (12%), продукти харчування (переважно ковбаси, сири, консерви тощо) — до 16%. Полюбляють «брати» шоколад та кондитерські вироби (20%). Вони виглядають спокусливо та невеликі за розміром. Тягнуть й інше, зокрема, алкогольні напої.

— Коли цуплять найчастіше?

— Динаміку крадіжок ми відслідковуємо. Окрім курортного сезону, найбільше їх трапляється у грудні. Ска­жімо, якщо на серпень припадає 2,9% від загальної кількості спроб винести товар, то перед новорічними святами — майже 20%.

— Ваші підлеглі самосудом не займаються? Якщо вкрав підліток, може, краще намилити шию та відпустити?

—У нас налагоджена співпраця з патрульно-постовою службою Суворовського райвідділу міліції. Ми ви­кликаємо міліціонерів і передаємо їм затриманих. Звісно, шкода молодь. Надивившись голлівудських фільмів, дехто влаштовує таку собі гру: хто хитріший — я чи касир, забуваючи, що навіть незначна крадіжка — злочин.

— Яка міра відповідальності за такий злочин?

— Відповідно до чинного законодавства, кримінальна відповідаль­ність настає тоді, коли винесли товару більше, ніж на 60 гривень 52 ко­пійки. Якщо сума менша — відповідальність адміністративна. Раніше для порушення справи сума крадіжки складала 900 гривень. Думаю, правильно зробили, що її скоригували. Із прийняттям таких змін значно поменшало спроб винести товар. Щодо міри відповідальності, то вона встановлюється у судовому порядку.

— Ці злочини завдають серйозних збитків супермаркету?

— Цього року завдану шкоду ще не підраховували. Але крадіжки — це завжди збитки для магазину.

— Самі працівники супермаркету не крадуть?

— На жаль, траплялося й таке. Останнього разу нашу співробітницю, котра була піймана на крадіжці, відразу звільнили, але до кримінальної відпо­відальності чомусь так і не притягнули.

— Чи можна споживати товар, перебуваючи у супермаркеті? Хочеться пити, відкрив пляшку, ковт­нув і пішов розраховуватися.

— Ви маєте на увазі — віддати касиру порожню пляшку? А може, целофан від пирога? Звісно, таке трапляється. Але у нас бажано такого не робити. Днями хлопець посеред магазину з’їв пиріжок. А охоронця, котрий це побачив, переконував, що хотів за нього розрахуватися. При цьому не пам’ятав, куди подів цінник, який добросовісно ніс на касу. Я вважаю, що краще підійти до касира, розрахуватися, а вже потім ходити по магазину. На АЗС ми ж не просимо, щоб залили пальне, а пізніше під’їдемо й розрахуємося (посміхається).

— З метою конспірації, ви практикуєте одягати охоронців в ци­вільний одяг?

— Ми застосовували різні методи. Але особливої ефективності це не дає. Охоронці злодіїв знають в обличчя, так само, як і вони охорону.

— У який спосіб найчастіше намагаються вкрасти товар?

— Здирають етикетки, цінники, штрих-коди… Жінки шиють подвійні-потрійні спідниці, подвійні кишені, одягають два-три бюстгальтери. Чоловіки ховають товар у взуття. Та все це даремно. У нас спеціально навчені охоронці, постійне відеоспостереження, система сигналу винесення непроплачених товарів.

— А вона може спрацювати, коли нічого не виносив?

— Трапляється. Люди купують товари в дорогих супермаркетах, де потужна система захисту, яка, на жаль, не розмагнічує поля активації. Це стосується здебільшого дорогого одягу та взуття. На проходження повз касу солідної, нормально одягненої людини інколи спрацьовує сигнал. Ми просимо вибачення за незручності, заводимо в окрему кімнату, перевіряємо. А потім розмагнічуємо одяг.

— Бажаємо, щоб у вашій роботі було якомога менше прикрих моментів, а всі покупці були сумлінними та ввічливими. Дякую за цікаву розмову.

Спілкувався Вадим ЛУБЧАК.