
Возврата в тень не будет

Страждання заради науки

Хліб знищує негода

Будни и праздники Галины Гладилиной
| « Окт. 2009 » | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Вс |
|   |   |   | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
| 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |
| 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |
| 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | |
| архив сайта | ||||||
Бронзову композицію вагою з півтонни, яка складається зі скульптур Ф. Фальц-Фейна і птаха дрохви (на фото), передав у дар небіж засновника «Асканії», громадянин князівства Ліхтенштейн барон Едуард Фальц-Фейн і побажав українцям любити та шанувати заснований його дядьком парк. На урочистостях з нагоди відкриття побував і наш кореспондент.
Цей день у селищі заслужено вважали святковим вихідним. Сотні дітлахів з прапорцями у руках, звичайні робочі з неприхованим почуттям гордості за свою малу батьківщину та літні люди, які від своїх батьків чули про благородні починання родини Фальц-Фейнів, завмерли в очікуванні на власні очі побачити земляка, яким пишається вся Україна. «Кажуть, везли аж зі столиці… Ніби важить півтонни… Виготовлений з бронзи…», — перешіптуються між собою люди навколо прихованої тканиною скульптури. Для кожного з них сам заповідник уже давно став пам’ятником, який на все життя увіковічив родину Фальц-Фейнів. А встановлення монумента — данина пам’яті та можливість бодай у такий спосіб повернути на історичну батьківщину відомого земляка Фрідріха Едуардовича.
— Для нас, місцевих, відкриття цього пам’ятника — далеко непересічна подія, — розповідає кореспонденту «НД» корінна жителька селища Ольга Кравченко. — Ми любимо та шануємо заповідник та його засновника.
Присутній на відкритті заступник голови ВР України Микола Томенко не приховував гордості за існування в Україні такого унікального заповідника: «Скажу відверто: ми не перемогли у конкурсі «7 нових природних чудес світу» справедливо. У селищі недостатньо розвинена інфраструктура: туристичні комплекси, готельна мережа тощо. Але і влада, і звичайні люди роблять усе можливе, аби якомога швидше змінити ситуацію. Мрію, що вже незабаром «Асканія-Нова» стане популярним серед так званих маршрутів вихідного дня. Усі разом: влада, науковці, мешканці селища зробимо так, що кожен іноземець, побувавши тут бодай раз, закохався в «Асканію» на все життя».
— За минулий рік наш заповідник відвідали більше 135 тисяч туристів. Звісно, це ще не той показник, якого б хотілося, але зрушення вже відчутні, — говорить директор біосферного заповідника «Асканія-Нова» Віктор Гавриленко. — Українці пишаються та шанують наш край, а присутність тут керівників країни дає оптимістичні прогнози.
Та найбільше присутніх зворушила промова нащадка родини Фальц-Фейнів, двоюрідного онука та тезки засновника «Асканії» Фрідріха: «Сюди я приїжджаю не вперше. І завжди — як до себе додому. Тут живуть добрі й привітні люди, а шана та повага до мого дідуся просто зворушують до сліз».
Цікаво, що автор бронзової композиції родом не з Ліхтенштейну (де нині живе родина Фальц-Фейнів) і не з України. Це відомий російський скульптор, заслужений художник Росії Дмитро Тугаринов.
— Над роботою я працював у Москві, Києві та Асканії-Новій. Цей копіткий процес розпочався ще 2002 року, — розповів скульптор. — Для мене честь бути автором композиції такій людині!
Вадим ЛУБЧАК.