• Политика
• Криминал
• Экономика
• Общество
• Спорт
• Культура
• Реклама
• Контакты

Як депутати свиней нагодували

Забезпечити новокаховчан дешевою свининою «в обмін» на фінансове вливання в розмірі 30 тис. гривень обіцяє тваринницька ферма філії Корсунського лісницт¬ва Державного підприємства «Каховське лісове господарство». Але переконати депутатів підтримати виробника за кошти громади на останній сесії міської ради було нелегко. За словами спеціаліста з питань агропромислового комплексу Новокаховського виконкому Олени Зінченко, ці гроші потрібні господарству терміново на закупівлю кормів.

— Коли я вивчала ситуацію, свині на фермі півтори доби були голодні, — розповіла вона з сесійної трибуни. — На сьогодні це є єдина державна свиноферма на території Новокаховської міськради, здатна стабільно забезпечувати місто м’ясною продукцією. Вирощування та відгодівля здійснюються там із дотриманням всіх зооветеринарних вимог. А виділені кошти дадуть змогу поповнити обігові кошти ферми, закупити корми і збільшити середньодобовий приріст свиней до 450 грамів. Спеціально для цього поголів’я виконком розробив «Програму стабілізації і розвитку тваринництва в Новій Каховці на 2007 рік». Виділені під неї кошти підлягають поверненню протягом півроку. «За це виробник обіцяє обладнати торгове місце на міському ринку і реалізовувати м’ясо по 10 грн./кг», — додала Олена Зінченко. Але це викликало чималі сумніви у депутатів. «Наша державна ферма працює вже не один рік, і коли у нас були труднощі з м’ясом, вона успішно продавала його в Криму. А наші продавці, щоб забезпечити жителів міста свининою, вимушені були привозити м’ясо з інших областей України, — говорить депутат міської ради, директор КП «Новокаховський критий ринок» Микола Король. — До того ж, у нас давно є обладнані місця для фермерів, які б могли продавати свою продукцію без перекупників. Приходьте і торгуйте! Невже у нас більше нема кому допомогти?». «Що це за ферма? Де розрахунки? Куди піде м’ясо? Якщо б цю програму надали в Фонд розвитку підприємництва міста, то під неї ніхто б жодної копійки не дав!» — додав депутат Валерій Демиденко. Однак, на думку міського голови Володимира Коваленка, не треба відмовляти виробнику в скрутний час. — Вперше за всю історію діяльності депутатської комісії з наповнення бюджету ми розглядали подібне звернення, — прокоментував він. — Чому б не допомогти господарству, яке єдине працює в Корсунці? Адже більше працювати людям у селі немає де! Тим більше, за 4 роки підприємство перерахувало в міський бюджет майже 1 млн. грн. податків, а директор пообіцяв дати 30 кубів лісу на відновлення Палацу культури. Не без вагань депутати таки підтримали пропозицію мера. А автор цих рядків після сесії відвідав згадане господарство, щоб на власні очі побачити голодних свиней і з’ясувати, чому лісництво вирішило зайнятися непритаманною для себе справою. — Це почалося не від гарного життя, — розповів головний лісничий Корсунського лісництва, інспектор державної лісової охорони Андрій Зінько. — Коли не було грошей, щоб виплачувати зарплату, а більшість розрахунків велася бартером, виникла потреба у створенні підсобного господарства. Тож у травні 2002 року ми взяли в оренду з наступним викупом тваринницький комплекс агрофірми ім. Солодухіна. В той час було близько 200 голів свиней і великої рогатої худоби. Від останньої ми поступово відмовилися і вирішили займатися відгодівлею і вирощуванням лише свиней. Починали на голому енту¬зіазмі, але дедалі більше приділяли уваги умовам утримання поголів’я, забезпеченню якісними кормами. Створили цех з виготовлення комбікорму для власних потреб, провели реконструкцію маточника, що дасть змогу мати 1500 голів приплоду поросят і приблизно 150 тонн м’яса. Автор цих рядків переконався: на фермі лісництва створені всі умови й для робітників. Приїхавши сюди без попередження, ми побачили нагодовану і доглянуту живність, яка або позувала перед фотокамерою, або мирно хропіла, не звертаючи на нас уваги. Андрій Зінько запевняє, що жодного разу свиней не залишали голодними. Але підтверджує: допомога бодай у 30 тис. грн. зараз господарству дуже потрібна. І додає: обіцянка про дешеве м’ясо на ринку буде виконана. «У 2003 році ми вже працювали на міському ринку, але тоді не мали достат¬нього поголів’я, щоб займатися реалізацією постійно. Днями ми визначилися з торговельним місцем на критому ринку і готові продавати м’ясо не дорожче 10 грн./кг. Тим більше, що ми державне підприємство, і у встановленні високих цін не зацікавлені, — переконує Андрій Зінько. — Я не боюся ринкової конкуренції і налаштований працювати на перспективу». Олег БАТУРІН.