• Политика
• Криминал
• Экономика
• Общество
• Спорт
• Культура
• Реклама
• Контакты

Чари різдвяного вечора. І ночі…

Масове різдвяне дійство відбувалося минулої п’ятниці у кіноконцертному залі «Ювілейний». Народу наїхало чимало. Вільних місць майже не було.

Губернатор проскочив у своє крісло без овацій і спостерігав за екраном, з якого собі, улюбленому, посміхався все той же зафільмований Борис Сіленков: тут він відкриває новий міст, тут осіняє десницею щасливих дітей, тут підносить область на нові орбіти…

Аж ось уявні куранти провістили старт. І гурт щедрувальників пішов по залу з шапкою, просячи у публіки долар, бо «п’ятак неважний». Після ритуального обходу і фанфар ведучі за¬просили Бориса Віталійовича на сцену. І той почав свій новорічний спіч схвильовано: — Я вам всім дуже вдячний, що відгукнулися на моє запрошення на цю зустріч. А це ми збираємо (показав на щедрувальників із шапкою з «важкими доларами») для бюджету 2007 року! Після короткого прологу — черговий усний випуск журналу «Через статистику — до зірок!». Про статистику і зірки від Бориса Сіленкова говорено і переговорено. До його приходу на губернаторську службу над областю висіли темні хмари, в кабінетах засідали приховувачі недоліків, школи (нерідко) опалювалися буржуйками, а в моря текли нечистоти… Зараз, куди не глянь, — суцільні злети без падінь! Ми виконали всі показники бюджетів міст, районів і області. Ми виконали і державний бюджет з мобілізації навіть при тому, що нам в листопаді і грудні, як-то кажуть, дали ще й навантаження. Ми з вами могли мобілізувати повністю всі ресурси, пов’язані з нашими власними коштами у Пенсійний фонд — це лише невеличкий фрагмент новорічного привітання губернатора херсонському народу. Народ (на чолі з головами райдержадміністрацій) слухав і аплодував. Аплодував і розчулювався. На тлі українських декорацій-мазанок, розставлених по сцені, Борис Віталійович нагадував засновника Херсона Григорія Потьомкіна у ним же спорудженому «потьомкінському селі». Улюблений коник ясновельможного — газифікація сіл. Борис Сіленков нагадав про те, що, «можливо, на початку року ніхто не вірив, що ми до 32 сіл підведемо газ. Ми газ підвели до 36 сіл». Чи й таки «все ми та ми»? Виявляється, не зовсім так. Промовець повідав, як «ми» газифікували Велику Кардашинку. На прийомі у губернатора селяни попросили: «Дайте команду, щоб комісія прийняла газопровід і врізала в центральну магістраль». «Я кажу: який газопровід? Там же, крім проекту, ще нічого немає…». Виявляється, селяни самі з 260 хат зібрали 1,2 мільйона гривень, найняли газифікаторів, чим немало здивували Бориса Сіленкова. Цей факт у залі викликав оплески крізь сміх… Дійшов газ і до Малої Шестірні. А міг би не дійти, якби не далекосяжні плани губернатора-розбудовника. — Це стратегія. Чому? Тому що в тій частині Херсонської області аж на самій точці з Дніпропетровською областю, у Високопільському районі, знаходяться потужні залежі опалин (стиль оповіді збережено. — О. Р.) — марганцьові руди в обсязі майже 60 мільйонів тонн. В тій частині Херсонщини знаходяться потужні опалини вапняку — майже 5 мільйонів тонн. Там знаходяться іще 4 види природних опалин… Щоб ні в кого з присутніх не виникло сумнівів щодо реалізації цих прожектів, Борис Сіленков сказав так, як до нього не наважувався сказати жоден із губернаторів: « Ми не є зайцями і тимчасовими керівниками, які бігають від куща до куща, щоб помітити свою територію...». А далі почалося не менш цікаве — нагородження визначних людей року за версією, звісно, самого губернатора: «Це не є офіційна номінація, це номінація така дружна, люб’язна, і подарунки теж від мене». У номінації «Друг року» переміг депутат обласної ради, директор заводу «Проторус», голова обласної ради підприємців В’ячеслав Босакевич. «Кращим другом селян року» став голова правління ВАТ «Херсонгаз» Альберт Зангієв. Номінацією «Демократія року» губернатор-демократ коронував відомого в області кінофікатора Марину Табакаєву. Ту саму, яка разом з найближчими спільниками кілька років поспіль не виконує рішення суду і утримує в своїх руках власність обласної громади — кінотеатр «Україна». Запам’яталося нагородження Петро Лазника, голови обласної міжгалузевої ради профспілок. Петро Іванович коронований у номінації «Підтримка року». Слід гадати, за лояльність профспілок у справі повернення людям боргів із зарплати… Як мовиться, від казки — до казки. Олекса РАШПІЛЬ.