Молода, перспективна і надзвичайно талановита
Цікаві моменти про аліменти
Роддомы будут сокращать
Переконлива перемога «Епохи»
| « Сен. 2006 » | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Вс |
| 1 | 2 | 3 | ||||
| 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |
| 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 |
| 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | |
| архив сайта | ||||||
Хоча засоби масової інформації постійно інформують населення про це явище, не кожен у нашому місті ставиться до нього серйозно. Більшість вважають, що їх це не торкнеться, тож не дуже переймаються.
Між тим за статистикою (станом на 15 червня 2006 року), по допомогу до відділу боротьби з торгівлею людьми Херсонського обласного управління МВС звернулося 7 осіб, ще п’ятьом транзитно-реінтеграційний центр надав допомогу в проживанні. Можливо, цифри не досить вражаючі, однак є багато людей, котрі з певних причин не зверталися по допомогу. Про те, як вирішується проблема запобігання торгівлі людьми, погодилася розповісти директор «Транзитно-реінтеграційного центру для постраждалих від торгівлі людьми» Анжела Литвиненко. — Скажіть, яким чином можна звернутися до вашого центру? — Ще з березня 1999 ро¬ку в організації існує телефон довіри 076. Але у зв’язку з тим, що він діяв тільки у місті, виникла необхідність у створенні ще однієї телефонної лінії — 263-563. Тепер і мешканці області мають змогу отримувати інформацію з питань торгівлі людьми та попередження насильства. Ми отримуємо дзвінки не тільки з нашої області, але й з Миколаївської, Івано-Франків¬ської, Донецька, Мелітополя, навіть із закордону. Телефон довіри ¬— це, в першу чергу, соціально-психологічна підтримуюча служба. Його основною метою є надання людині допомоги в критичній, складній ситуації. — А хто працює на телефоні довіри? — Психологи, соціальні працівники, педагоги. Це консультанти й волонтери, які пройшли навчальний курс «Теорія і практика психоло¬гічного консультування». Юристи надають необхідну інформацію з питань виїзду за кордон, діяльності фірм працевлаштування та кадрових агентств, питань взаємовідношень з роботодавцем, пошуку зниклих за кордоном. — Як відомо, найчастіше жертвами торгівлі людьми стають жінки. Чи може сильна половина людства потрапити у таку ж пастку? — Звісно. Чоловіки досить часто звертаються до нас з проблемою трудової експлуатації або через те, що шляхом шантажу змушені брати участь у військових конфліктах. Дуже поширені випадки, коли людей продають задля видалення внутрішніх органів. — Засоби масової інформації постійно повідомляють населення про небезпеку під час влаштування на роботу за кордоном. Чому ж тоді люди все одно виїздять? — Перш за все, це пов’язано з низьким рівнем економічного розвитку нашого міста та області. Люди, ви¬їжджаючи за кордон навіть на кілька місяців, заробляють набагато більше, ніж тут. Це досить приваблива перспектива легкого заробітку. Тож не кожен звертає увагу на небезпечність таких поїздок. Як правило, влаштовуються на роботу за кордон через агентства, хоча найчастіше — за допомогою друзів, сусідів, родичів. Наприклад, молода дівчина, яка вже попрацювала і повернулася додому, пообіцяла привезти й продати свою подругу. Такі випадки дуже поширені у наш час. — До яких країн найчастіше потрапляють шукачі легкого заробітку? — Як правило, це — Туреччина, Португалія, Іспанія, Італія, навіть країни Східної Азії. — Чи розробляються зараз якісь програми щодо протидії торгівлі людьми? — Україна вже визнала, що ця проблема загрожує національній безпеці країни. Результатом стало розуміння необхідності формування комплексного підходу до протидії цьому злочину. Провідними формами роботи в реалізації програми є культурно-масові заходи, лек¬ційні заняття, у навчальних закладах також проводяться просвітницькі семінари, благодійні акції. Словом, намагаємося постійно попереджувати людей про можливу небезпеку. Бесіду вела Євгенія ПОПЕНКО.